Помер меценат Морган Вільямс, власник найбільшої колекції мистецьких творів про Голодомор

У віці 84 роки в Каліфорнії помер президент Американсько-української ділової ради (USUBC), меценат Морган Вільямс.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

На початку 1990-х років пан Вільямс опікувався питаннями сільського господарства в Україні та дізнався про Голодомор 1932—1933 років. А коли познайомився з дослідником Голодомору Джеймсом Мейсом, то відкрив для себе ще більше подробиць про страшну і вражаючу історію чужого народу. Перейнявся цим настільки, що почав колекціонувати твори живопису на тему Голодомору. Виявилося, що мистецьких робіт про це не так і багато: українські художники в 1990-ті роки все ще боялися звертатися до цієї проблематики.

Тоді він став заохочувати українських художників до цього. Картина за картиною і почалася вимальовуватися збірка, якій сам Морган Вільямс дав назву "Полотна, яких ніколи не було". За аналогією з Голодомором, якого для світової спільноти довгий час теж "не було", оскільки Радянський Союз правду про нього замовчував і приховував. Зараз колекція нараховує близько двох тисяч одиниць – картин, гравюр, плакатів і марок про Голодомор.

Ця колекція неодноразово експонувалася в Україні та світі, розповідаючи мовою живопису правду про геноцид українців. "Дуже й дуже важливо наочно розповідати про цю трагедію, оскільки зображення варті більше, ніж тисячі слів", – наголошував Морган Вільямс.

"Батько наш любив Україну й український народ. Нас втішає усвідомлення того, що за ним сумуватиме так багато членів спільноти. Слава Україні!", – написав Дарен Вільямс, син пана Моргана.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".