Помер меценат Морган Вільямс, власник найбільшої колекції мистецьких творів про Голодомор

У віці 84 роки в Каліфорнії помер президент Американсько-української ділової ради (USUBC), меценат Морган Вільямс.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

На початку 1990-х років пан Вільямс опікувався питаннями сільського господарства в Україні та дізнався про Голодомор 1932—1933 років. А коли познайомився з дослідником Голодомору Джеймсом Мейсом, то відкрив для себе ще більше подробиць про страшну і вражаючу історію чужого народу. Перейнявся цим настільки, що почав колекціонувати твори живопису на тему Голодомору. Виявилося, що мистецьких робіт про це не так і багато: українські художники в 1990-ті роки все ще боялися звертатися до цієї проблематики.

Тоді він став заохочувати українських художників до цього. Картина за картиною і почалася вимальовуватися збірка, якій сам Морган Вільямс дав назву "Полотна, яких ніколи не було". За аналогією з Голодомором, якого для світової спільноти довгий час теж "не було", оскільки Радянський Союз правду про нього замовчував і приховував. Зараз колекція нараховує близько двох тисяч одиниць – картин, гравюр, плакатів і марок про Голодомор.

Ця колекція неодноразово експонувалася в Україні та світі, розповідаючи мовою живопису правду про геноцид українців. "Дуже й дуже важливо наочно розповідати про цю трагедію, оскільки зображення варті більше, ніж тисячі слів", – наголошував Морган Вільямс.

"Батько наш любив Україну й український народ. Нас втішає усвідомлення того, що за ним сумуватиме так багато членів спільноти. Слава Україні!", – написав Дарен Вільямс, син пана Моргана.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.