АНОНС: Лекція Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр."

6 червня відбудеться онлайн-лекція історика Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр.".

По це повідомляє Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Грушевського.

Українська національна революція 1917-1921 рр. є одним із ключових моментів в історії нашої держави. Проте, у масовій свідомості наших співвітчизників до сьогодні відсутні образи учасників тих подій, окрім двох випадків. Коли мова йде про комуністичні персональні символи, що останнім часом успішно втрачається, або про лідерів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та меншою мірою ЗУНР.

Водночас, визначаючи місце Одеси в Українській революції 1917-1921 рр., варто згадати, що одеські українські діячі долучилися до революційних, державотворчих, культурно-освітніх, а в глибшому розумінні націєтворчих процесів.

При цьому, існує вражаючий дисонанс між внеском українських провідників в історію Одеси як органічної частини Української незалежної держави та сьогоднішнім станом пошанування цих діячів.

В Одесі вочевидь бракує меморіальних дощок, назв вулиць, памʼятників, які б нагадували суспільству про видатних земляків. Про це і поговоримо разом з істориком, професором Тарасом Гончаруком.

Коли: 6 червня о 15:00.

Приєднатися онлайн до Zoom конференції за посиланням

Ідентифікатор конференції: 756 6917 1208

Код доступу: 1111

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.