АНОНС: Лекція Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр."

6 червня відбудеться онлайн-лекція історика Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр.".

По це повідомляє Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Грушевського.

Українська національна революція 1917-1921 рр. є одним із ключових моментів в історії нашої держави. Проте, у масовій свідомості наших співвітчизників до сьогодні відсутні образи учасників тих подій, окрім двох випадків. Коли мова йде про комуністичні персональні символи, що останнім часом успішно втрачається, або про лідерів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та меншою мірою ЗУНР.

Водночас, визначаючи місце Одеси в Українській революції 1917-1921 рр., варто згадати, що одеські українські діячі долучилися до революційних, державотворчих, культурно-освітніх, а в глибшому розумінні націєтворчих процесів.

При цьому, існує вражаючий дисонанс між внеском українських провідників в історію Одеси як органічної частини Української незалежної держави та сьогоднішнім станом пошанування цих діячів.

В Одесі вочевидь бракує меморіальних дощок, назв вулиць, памʼятників, які б нагадували суспільству про видатних земляків. Про це і поговоримо разом з істориком, професором Тарасом Гончаруком.

Коли: 6 червня о 15:00.

Приєднатися онлайн до Zoom конференції за посиланням

Ідентифікатор конференції: 756 6917 1208

Код доступу: 1111

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.