Одеса саботує закон про дерусифікацію

Більшість пам'ятників в Одесі російським імперцям, які відкривалися за участю росіян і радників путіна – стоять на своїх місцях, бо "не на часі". Знесення Катерини ІІ – це була велика красива ширма, яка стала можливою завдяки загальнонаціональному розголосу. Мер міста саботує не тільки закон про дерусифікацію, найбільший цинізм в тому, що Труханов дозволяє називати вулицю на честь сучасного героя України хіба на околиці Одеси.

 

Мер Одеси Труханов фактично створив "кишенькову" історико-топонімічну комісію, куди запросив, зокрема, одіозну матушку УПЦ МП Серафиму Шевчик, – екс-депутатку міської ради від "Партії регіонів", ініціаторку декількох поїздок українських дітей до гундяєва в Москву після окупації Криму і вторгнення Росії на Донбас.

Роль Сєрафіми, як і представників УПЦ МП в подіях 2 травня в Одесі - це тема, яку варто розслідувати, на моє переконання. Ця особа також "замовляла слівце" в гундяєва, щоб архімандрита Кирила Говоруна (за його інформацією), який відбиває у свою чергу зараз нищівну антиукраїнську інформаційну політику РПЦ на Заході, позбавили сану.

Її культурні пізнання в українській історії "у єдності з московським патріархом", в яких вона бідкається, що молодь навіть не знає, хто такий пушкін, я не коментуватиму.

Фактично, заручившись підтримкою таких персонажів на рівні міста (в ОМР у нього більшість), Труханов саботує не тільки закон про дерусифікацію (більшість пам'ятників російським імперцям, які відкривалися за участю росіян і радників путіна – стоять на своїх місцях, бо "не на часі"). Знесення катерини ІІ – це була велика красива ширма, яка теж стала можливою завдяки загальнонаціональному розголосу.

Але найбільший цинізм в тому, що Труханов (так само, як це робили російські окупанти в СРСР) – дозволяє називати (в кращому випадку) вулицю на честь сучасного героя України хіба на околиці Одеси, в приватному секторі.

В громадськості та сімей ветеранів є ініціатива переназвати конкретно 6 (!) імперських топонімів іменами шістьох загиблих військових. Вони поневіряються вже понад пів року, якщо не більше, зробили виставку окрему. Але робиться все, щоб цього не відбулось. Щодо відверто російських маркерів-пам'ятників – в хід пішов аргумент, що їх не можна чіпати, бо вони в зоні ЮНЕСКО.

На тлі методичного знищення росіянами одеситів це не піддається жодному здоровому глузду.

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.