Одеса саботує закон про дерусифікацію

Більшість пам'ятників в Одесі російським імперцям, які відкривалися за участю росіян і радників путіна – стоять на своїх місцях, бо "не на часі". Знесення Катерини ІІ – це була велика красива ширма, яка стала можливою завдяки загальнонаціональному розголосу. Мер міста саботує не тільки закон про дерусифікацію, найбільший цинізм в тому, що Труханов дозволяє називати вулицю на честь сучасного героя України хіба на околиці Одеси.

 

Мер Одеси Труханов фактично створив "кишенькову" історико-топонімічну комісію, куди запросив, зокрема, одіозну матушку УПЦ МП Серафиму Шевчик, – екс-депутатку міської ради від "Партії регіонів", ініціаторку декількох поїздок українських дітей до гундяєва в Москву після окупації Криму і вторгнення Росії на Донбас.

Роль Сєрафіми, як і представників УПЦ МП в подіях 2 травня в Одесі - це тема, яку варто розслідувати, на моє переконання. Ця особа також "замовляла слівце" в гундяєва, щоб архімандрита Кирила Говоруна (за його інформацією), який відбиває у свою чергу зараз нищівну антиукраїнську інформаційну політику РПЦ на Заході, позбавили сану.

Її культурні пізнання в українській історії "у єдності з московським патріархом", в яких вона бідкається, що молодь навіть не знає, хто такий пушкін, я не коментуватиму.

Фактично, заручившись підтримкою таких персонажів на рівні міста (в ОМР у нього більшість), Труханов саботує не тільки закон про дерусифікацію (більшість пам'ятників російським імперцям, які відкривалися за участю росіян і радників путіна – стоять на своїх місцях, бо "не на часі"). Знесення катерини ІІ – це була велика красива ширма, яка теж стала можливою завдяки загальнонаціональному розголосу.

Але найбільший цинізм в тому, що Труханов (так само, як це робили російські окупанти в СРСР) – дозволяє називати (в кращому випадку) вулицю на честь сучасного героя України хіба на околиці Одеси, в приватному секторі.

В громадськості та сімей ветеранів є ініціатива переназвати конкретно 6 (!) імперських топонімів іменами шістьох загиблих військових. Вони поневіряються вже понад пів року, якщо не більше, зробили виставку окрему. Але робиться все, щоб цього не відбулось. Щодо відверто російських маркерів-пам'ятників – в хід пішов аргумент, що їх не можна чіпати, бо вони в зоні ЮНЕСКО.

На тлі методичного знищення росіянами одеситів це не піддається жодному здоровому глузду.

Юрій Юзич: "Свідомо залишився, щоб боротися й загинути"

Ім’я генерала УПА тепер носитиме 31 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького. Генерала Ступницького, який боровся із московськими окупантами в Армії УНР і з весни 1943 знову на Волині, який загинув у лавах УПА. Який попри те, що більше двох десятиліть прожив під польською владою — не прийняв чужого громадянства. Мав можливість виїхати за кордон, але свідомо залишився в УПА, щоб боротись і — якщо потрібно — загинути.

Микола Тимошик: 100 літ колишній каторжанці ГУЛАГу лондонці Іванці Мащак

Сто літ тому 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Сокальщині народилася Іванка Мащак (Пшепюрська). Колишня зв'язкова ОУН-УПА, багатолітня каторжанка сталінських таборів ГУЛАУ на Колимі.

Соломія Бобровська : Історію не можна переписати, її необхідно чесно осмислювати

Сьогодні поляки на національному рівні вшановують жертв Волинської трагедії - складної сторінки нашої спільної історії, яка продовжує розділяти Київ та Варшаву.

: Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.