Усі розділи
Допомогти проекту

IN MEMORIAM: На війні загинув музейник Юрій Помаз

На Луганщині у бою загинув директор Сосницького краєзнавчого музею ім. Ю. С. Виноградського 39-річний Юрій Помаз.

1 липня 2024

Про це повідомили на facebook-сторінці Сосницької громади. 

Юрій Помаз загинув 24 червня 2024 року в бою за Україну біля села Нововодяне, Сватівського району, Луганської області. 

"Він був не лише хоробрим воїном, але й прекрасною людиною. Невимовний біль огортає душу, немає тих слів, щоб правильно висловити співчуття мамі, татові, всім рідним і друзям Юри", - йдеться у повідомленні.

Юрій народився 21 лютого 1985 року у Сосниці на Чернігівщині. Обіймав посаду керівника Сосницького краєзнавчого музею ім. Ю. С. Виноградського. Був учасником ініціативної групи "Сосниччина туристична".

24 травня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації. Проходив службу в третьому відділі Корюківського РТЦК та СП, а в кінці 2022 року був направлений до військової частини А7105 на посаду старшого стрільця.

 
Теми
Дивіться також
АНОНС: Експертний круглий стіл на тему "Меморіалізація жертв, учасників та подій російсько-української війни"
Передбачення майбутнього
У Києві пошкодили могили воїнів "Да Вінчі", Джуса" та Павла Петриченка
Принцип велосипедиста
«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук
Тексти

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.
19 серпня 2024 — Олександр Зінченко

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.
15 серпня 2025 — Ігор Усатенко

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.
12 серпня 2025 — Мар’яна Буджерин

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.
5 серпня 2025 — Антон Кістол
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
20 серпня, 13:49

АНОНС: Дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання"

20 серпня, 10:45

День Незалежності України у Польщі. Програма заходів

19 серпня, 15:40

АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Люди Незалежності"

19 серпня, 13:29

Держархів презентував унікальні документи до Дня Незалежності України

Всі новини