АНОНС: Презентація книжки-перфоменс "Хліб, який їдять після смерті"

12 липня, до Дня української державності, Музей Голодомору та Креативна агенція "АРТІЛЬ" запрошує на унікальну мистецьку подію під назвою "Хліб, який їдять після смерті".

Про це інформує Музей Голодомору.

Подія організована з метою вшанування пам'яті жертв геноцидів проти українського народу – Голодомору та російсько-української війни, які мають спільний початок – бажання ворогів знищити українську ідентичність.

У програмі заходу:

- Презентація книги "За Божим духом. Поминальний хліб. Хліб, який їдять після смерті" - до книги увійшли експедиційний та етнографічний матеріал, вірші авторки Ірини Рачковської, написані в період російської агресії проти України (2022-2023 рр.), а також світлини поминально-обрядового хліба фотохудожниці Ольги Герасимчук.

Книга вийшла у видавництві "Креативна агенція "АРТІЛЬ" за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України за результатом відкритого мистецького конкурсу "Книга для зміцнення національної єдності".

- Відкриття виставки "Хліб, який їдять після смерті" - експозиція восьми видів поминального хліба як символу життя, ритуальної жертви та духовної традиції вшанування померлих.

- Літературно-мистецький перформанс-реквієм за участю матерів та дружин загиблих захисників України, а також виконавців традиційного співу та музики Андрія Ляшука, Юрія та Алли Ковальчуків, Людмили Вострікової. Авторство та режисура перформансу належать Ірині Рачковській.

- Передача до Національного музею Голодомору-геноциду особистої бібліотеки Володимира Василенка (16 січня 1937 — 9 жовтня 2023) - видатного українського юриста-міжнародника, заслуженого юриста України, Надзвичайного і Повноважного Посла України, представника України в Раді ООН із прав людини, судді Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії, доктора юридичних наук, професора.

Понад 500 видань українських та світових видавництв, а також унікальних документів з міжнародного права, питань Голодомору та геноциду, лінгвоциду та етноциду українського народу. За підртимки народної депутатки Верховної Ради України Лесі Василенко та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.

Коли: 12 липня, початок о 16:00

Де: Національний музей Голодомору-геноциду, м. Київ, вул. Лаврська,3

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".