АНОНС: Презентація книжки-перфоменс "Хліб, який їдять після смерті"

12 липня, до Дня української державності, Музей Голодомору та Креативна агенція "АРТІЛЬ" запрошує на унікальну мистецьку подію під назвою "Хліб, який їдять після смерті".

Про це інформує Музей Голодомору.

Подія організована з метою вшанування пам'яті жертв геноцидів проти українського народу – Голодомору та російсько-української війни, які мають спільний початок – бажання ворогів знищити українську ідентичність.

У програмі заходу:

- Презентація книги "За Божим духом. Поминальний хліб. Хліб, який їдять після смерті" - до книги увійшли експедиційний та етнографічний матеріал, вірші авторки Ірини Рачковської, написані в період російської агресії проти України (2022-2023 рр.), а також світлини поминально-обрядового хліба фотохудожниці Ольги Герасимчук.

Книга вийшла у видавництві "Креативна агенція "АРТІЛЬ" за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України за результатом відкритого мистецького конкурсу "Книга для зміцнення національної єдності".

- Відкриття виставки "Хліб, який їдять після смерті" - експозиція восьми видів поминального хліба як символу життя, ритуальної жертви та духовної традиції вшанування померлих.

- Літературно-мистецький перформанс-реквієм за участю матерів та дружин загиблих захисників України, а також виконавців традиційного співу та музики Андрія Ляшука, Юрія та Алли Ковальчуків, Людмили Вострікової. Авторство та режисура перформансу належать Ірині Рачковській.

- Передача до Національного музею Голодомору-геноциду особистої бібліотеки Володимира Василенка (16 січня 1937 — 9 жовтня 2023) - видатного українського юриста-міжнародника, заслуженого юриста України, Надзвичайного і Повноважного Посла України, представника України в Раді ООН із прав людини, судді Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії, доктора юридичних наук, професора.

Понад 500 видань українських та світових видавництв, а також унікальних документів з міжнародного права, питань Голодомору та геноциду, лінгвоциду та етноциду українського народу. За підртимки народної депутатки Верховної Ради України Лесі Василенко та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.

Коли: 12 липня, початок о 16:00

Де: Національний музей Голодомору-геноциду, м. Київ, вул. Лаврська,3

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.