Паралелі між Голодомором і сюжетною лінією "Колгоспу тварин" Джорджа Орвелла

25 червня 1903 року народився британський письменник Джордж Орвелл, який став всесвітньо відомим завдяки двом творам: політичній алегорії "Колгосп тварин" і роману-антиутопії "1984", у яких він зобразив тоталітарне суспільство. Публікуємо уривок з книги Віталія Огієнка "Історія неусвідомленої травми", в якому розповідається про перший великий твір видатного письменника "Колгосп тварин".

 

"Колгосп тварин" — алегоричне розвінчування більшовицького міфу у формі простої казки, що мало на меті показати справжню суть цього режиму, його антигуманну, антилюдяну сутність. У повісті розповідається про те, як свійські тварини вигнали з ферми колишнього господаря — фермера Джонса, однак незабаром здобута ними свобода обернулася становленням диктатури свиней на чолі зі свинею Наполеоном.

Племінник Ґарета Джонса Найджел Коллі навіть стверджував, що Орвелл назвав фермера Джонса на честь вельського журналіста, який чи не вперше відкрив світу правду про Голодомор. У свині Наполеоні вгадується Сталін, а в інших персонажах, як людях, так і свинях, його спільники та довірені особи такі, як Волтер Дюранті та Бернард Шоу.

Тема голоду червоною ниткою проходить через весь твір. Голод стає вагомим фактором, який рухав усі коліщатка на фермі й забезпечував її функціонування в новій тоталітарній реальності. У книжці алюзією до Голодомору є історія придушення Наполеоном бунту курей, в яких вгадуються українці. Спочатку Наполеон оголосив, що наважився на нову політику: збудувати вітряк, який за задумом мав забезпечувати колгосп електричною енергією, а отже, освітлювати та гріти стайні, виконувати іншу роботу, як то дати живлення для роботи механічної пили, січкарні й електричної доярні.

Це суттєво полегшило б життя тварин у майбутньому і зробило б їх щасливими. Інакше кажучи, Наполеон задумав індустріалізацію. Але щоб реалізувати цей план, треба було увійти в торговельні зносини з сусідніми хуторами, вироби для будівництва вітряка можна було отримати, продавши стіг сіна, частину урожаю пшениці та яйця. На потреби індустріалізації були потрібні західні технології та машини, а отримати їх можна було лише за сільськогосподарську продукцію. Курки (українці), на переконання Наполеона, мали радісно привітати цю жертву як їхній окремий внесок у будування вітряка. Кури мали здавати чотириста яєць у тиждень.

Втім так не сталося. Орвелл виклав подальший хід подій у такий спосіб. "Квочки, почувши це, піднесли жахливий крик, їх уже давніше попереджували, що ця жертва може бути необхідна, але вони не вірили, що таке може статися. Вони якраз лагодились навесну висиджувати курчат і тому протестували, кажучи, що забирати яйця зараз це душогубство. Уперше від часу прогнання Джонса почалося щось схоже на бунт. Під проводом трьох молодих чорних курчат, міноркської породи, квочки рішуче намагалися протиставитись Наполеоновій волі.

Ось у чому полягав їхній метод: вони злітали аж на крокви і там несли яйця, що падали на долівку й розбивались вщент. Наполеон діяв швидко й безоглядно. Наказав припинити видавання пайка курам і видав розпорядок: кожну тварину, що дасть хоч одно зернятко жита курці, жде смертна кара. Собаки пильнували за виконанням цих наказів. Кури видержали п'ять день, та врешті піддались і повернулися у гнізда. За цей час здохло дев'ять курок. Їхні тіла поховали в саду і заявили, що вони подохли від курячої холери. Скавутишин не дізнався про цілу справу. Яйця здавали вчасно: раз у тиждень приїздив фургон бакалійника і забирав їх".

Орвелл дуже точно описує в цьому пасажі історію Голодомору: українці вдалися до опору й саботажу, який Сталін подолав голодом. Буквально Сталін "наказав припинити видавання пайка", в результаті чого померли дев'ять курок, або дев'ять мільйонів українців як тоді вважав Орвелл. Врешті-решт українці піддалися і повернулися до роботи, але вже на колгоспні поля.

Свині також намагалися приховати голод і смерть квочок, бо розголос дискредитував би нове суспільство тварин, "єдине у цілій Англії". Вони наповнили піском мало не по край майже порожні засіки у коморі, а пісок прикрили рештками зерна й борошна.

Потім провели крізь комору Скавутишина (Ерріо або Шоу) і той вже, окинувши оком на повні засіки, заявив зовнішньому світові, що в колгоспі тварин немає харчової скрути. А смерть курок списали на курячу холеру. Так само і Дюранті заявляв, що голодуючі гинуть від хвороб, а не від голоду. Як бачимо, паралелі між Голодомором і сюжетною лінією "Колгоспу тварин" очевидні.

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.