Канада виділила кошти для добудови Національного музею Голодомору-геноциду

Канада виділила 15 мільйонів канадських доларів для добудови другої черги Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України. 

"Хочу підтвердити, що кошти – 15 мільйонів канадських доларів виділені. Вони готові для цього проєкту, цієї ініціативи щодо продовження будівництва другої черги музею Голодомору. І ми зараз робимо всі наші внутрішні процедури, щоб все відбулося", – сказав радник, голова відділу міжнародного розвитку Посольства Канади в Україні Стівен Вівер.

Під час зустрічі сторони узгодили ролі та відносини в проєкті. 

"Україна вдячна за всю допомогу Канаді. Питання добудови Національного музею Голодомору-геноциду дуже чутливе для нашого суспільства. Адже він має надихати українців та міжнародну спільноту на утвердження свободи та гідності, запобігання геноциду та першочерговості прав людини", – зазначив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. 

Нагадаємо, Уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва другої черги музею Голодомору-геноциду відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".