Канада виділила кошти для добудови Національного музею Голодомору-геноциду

Канада виділила 15 мільйонів канадських доларів для добудови другої черги Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України. 

"Хочу підтвердити, що кошти – 15 мільйонів канадських доларів виділені. Вони готові для цього проєкту, цієї ініціативи щодо продовження будівництва другої черги музею Голодомору. І ми зараз робимо всі наші внутрішні процедури, щоб все відбулося", – сказав радник, голова відділу міжнародного розвитку Посольства Канади в Україні Стівен Вівер.

Під час зустрічі сторони узгодили ролі та відносини в проєкті. 

"Україна вдячна за всю допомогу Канаді. Питання добудови Національного музею Голодомору-геноциду дуже чутливе для нашого суспільства. Адже він має надихати українців та міжнародну спільноту на утвердження свободи та гідності, запобігання геноциду та першочерговості прав людини", – зазначив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. 

Нагадаємо, Уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва другої черги музею Голодомору-геноциду відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.