На Афоні виявили дарчий напис письменника XVI ст. Василя Сурозького святому Івану Вишенському

Досліджуючи маргіналії в українських стародруках XVI - XVII ст., які зберігаються в монастирських книгозбірнях на Святій Горі Афон, українські науковці натрапили на оригінальний автограф українського духовно-культурного діяча з Острозького інтелектуального гуртка, упорядника низки видань Острозької друкарні, соратника князя Костянтини Василя Острозького, духовного письменника та теолога Василя Суразького-Малюшицького.

Про це директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав на своїй сторінці у Фейсбук.

"Унікальний автограф виявлений на Острозькому виданні 1595 р., упорядником якого був особисто Василь Суразький. Це дарчий напис письменника для іншого відомого українського духовно-культурного діяча та подвижника св. Івана Вишенського", - написав Шумило.

За його словами, це ще один слід, який підтверджує перебування Івана Вишенського на Афоні.

"Цей дарчий напис засвідчує, що Василь Суразький та Іван Вишенський були давно і близько знайомі та підтримували між собою близькі контакти навіть після того, як Іван Вишенський став затворником на Святій Горі Афон", - зазначив дослідник.

Свого часу Агатангел Кримський доволі жорстко розкритикував Івана Франка за те, що той висловив припущення, що Іван Вишенський та Василь Суразький були близькими друзями. За це Івана Франка було публічно піддано нищівній критиці та обвинувачено у "безпідставних вигадках" та "спекуляціях". Але тепер, завдяки цій унікальній знахідці, підтверджено правдивість гіпотези Івана Франка та безпідставність критики з боку його опонентів.

Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter

 
На фото острозьке видання 1595 р. з оригінальним автографом Василя Суразького Івану Вишенському

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.