На Афоні виявили дарчий напис письменника XVI ст. Василя Сурозького святому Івану Вишенському

Досліджуючи маргіналії в українських стародруках XVI - XVII ст., які зберігаються в монастирських книгозбірнях на Святій Горі Афон, українські науковці натрапили на оригінальний автограф українського духовно-культурного діяча з Острозького інтелектуального гуртка, упорядника низки видань Острозької друкарні, соратника князя Костянтини Василя Острозького, духовного письменника та теолога Василя Суразького-Малюшицького.

Про це директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав на своїй сторінці у Фейсбук.

"Унікальний автограф виявлений на Острозькому виданні 1595 р., упорядником якого був особисто Василь Суразький. Це дарчий напис письменника для іншого відомого українського духовно-культурного діяча та подвижника св. Івана Вишенського", - написав Шумило.

За його словами, це ще один слід, який підтверджує перебування Івана Вишенського на Афоні.

"Цей дарчий напис засвідчує, що Василь Суразький та Іван Вишенський були давно і близько знайомі та підтримували між собою близькі контакти навіть після того, як Іван Вишенський став затворником на Святій Горі Афон", - зазначив дослідник.

Свого часу Агатангел Кримський доволі жорстко розкритикував Івана Франка за те, що той висловив припущення, що Іван Вишенський та Василь Суразький були близькими друзями. За це Івана Франка було публічно піддано нищівній критиці та обвинувачено у "безпідставних вигадках" та "спекуляціях". Але тепер, завдяки цій унікальній знахідці, підтверджено правдивість гіпотези Івана Франка та безпідставність критики з боку його опонентів.

Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter

 
На фото острозьке видання 1595 р. з оригінальним автографом Василя Суразького Івану Вишенському

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.