У львівському музеї експонують давню бойову сокиру з тризубом

В "Історико-краєзнавчому музеї" у Винниках експонують старовинну залізну сокиру, інкрустовану сріблом у вигляді тризуба.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської обласної ради.

Ця зброя належить до колекції Національного музею історії України. Сокиру знайшли "чорні археологи" на Чернігівщині. Пізніше її на аукціоні придбав львівський підприємець та сержант запасу Збройних сил України Тарас Хмеловський.

За словами генерального директора Національного музею історії України Федора Андрощука сокира належала до бойових інструментів, виготовлених місцевими майстрами у Х-ХІІІ століттях. Орнамент з тризубом, що прикрашає сокиру, датується Х-ХІ століттями й відображає іконографію доби Володимира Святославича.

"Сьогодні, унікальний артефакт переданий на тимчасове експонування до нашого музею. Завдяки співпраці, в рамках обміну експонатами з Національним музеєм історії України, маємо змогу вперше на Львівщині експонувати цей артефакт, який тісно пов'язаний з історією наших земель. Цей експонат є унікальним статусним артефактом для історії України", – зауважив директор Історико-краєзнавчого музею Ігор Тимець.

Реставрацію сокири виконав художник-реставратор Віктор Голуб. Артефакт протягом місяця можна оглянути в "Історико-краєзнавчому музеї" за адресою: місто Винники, вул. Галицька, 26.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.