Спецпроект

Сейм Польщі схвалив резолюцію про Волинську трагедію: примирення має включати визнання провини

Сейм Польщі у вівторок ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати "визнання провини і вшанування пам'яті жертв".

Про це інформує "Європейська правда" з посиланням на Onet.

У голосуванні взяли участь 440 депутатів, усі проголосували "за". 

Документ згадує про події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, "відбулася кривава неділя – кульмінаційний момент" Волинської трагедії, яку польські депутати називають геноцидом. 

У резолюції підкреслюється, що "того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення".

У резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам'яті жертв геноциду, під час якого "було вбито понад 100 тисяч поляків – часто у дуже жорстокий спосіб".

"Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, скоєному їхніми співвітчизниками", – йдеться також у документі.

У резолюції підкреслено, що "польсько-українське примирення, яке роками вибудовувалося представниками обох народів, повинно включати також визнання провини і вшанування пам'яті жертв років Другої світової війни". 

"Необхідно провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв геноциду на східних прикордонних землях", – йдеться у резолюції.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.