На Волині не підтримала перейменування вулиці на честь Ізидори Косач

У Колодяжному відмовилися перейменовувати вулицю на честь наймолодшої сестри Лесі Українки.

Про це повідомила кандидатка історичних наук, співробітниця інституту національної пам'яті Леся Бондарук.

"В області тривають громадські обговорення щодо іменних вулиць згідно з законами декомунізації та деколонізації.
І ось дуже неприємний сигнал. Лист із Колодяжненської сільської ради про те, що вони НЕ ПІДТРИМУЮТЬ перейменування вулиці Смірнова на вулицю Ізидори Косач. Я ніколи не думала, що місцева влада Колодяжного дійде до такої ганьби", - написала на своїй Фейсбук-сторінці Леся Бондарук.

Колодяжне – це місце дитинства та юності Лесі Українки. Нещодавно тут завершили реставрацію будинків, що належали родині Косачів.  Вони були відомі як "Білий і сірий будинки Косачів" і належали до літературно-меморіального музею Лесі Українки. День відкриття приурочили до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки, матері письменниці.

Ізидори Косач - українська мемуаристка, перекладачка, агрономка, діячка ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки. Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва під час Другої світової війни, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю. Померла 12 квітня 1980 року в містечку Піскатавей, штат Нью-Джерсі. 

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.