В Одесі та області перейменували понад 400 топонімів

В Одеській області перейменували 432 назви вулиць, скверів та провулків, які містили символіку російської імперської політики.

Про це повідомила заступниця голови департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослава Різникова.

"Було прибрано назви, які містили символіку російської імперської політики, або які були присвячені особам/подіям, що підпадали під дію Закону. Частина пропозицій була надана громадськими організаціями й окремими громадянами, частина напрацьовувалась в дискусіях, часто дуже бурхливих, в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Інституту національної пам'яті, громадських організацій, закладів культури, науковці", - зазначила Ярослава Різникова.

В Одесі гідно вшанували Героїв, які віддали життя за Україну у російсько-українській війні: Віталій Блажко, Ярослав Баїс, Віталій Гуляєв, Олександр Станков та інші;

Українців, які відстоювали незалежність України у різні часи нашої історії, або були відомими науковцями, митцями та освітянами: Всеволод Змієнко, Михайло Омельянович-Павленко, Іван Луценко, Святослав Караванський, Ніна Строката, Ганна Михайленко, Микола Савич, Анатолій Бачинський, Дмитро Дорошенко, Михайло Бойчук, Кіра Муратова, Олександр Ройтбурд, Зоя Пасічна, Володимир Рутківський, Ростислав Палецький, Галина Могильницька, Василь Фащенко, Михайло Болтенко, Іван Яценко та інші.

Три великих проспекти Одеси отримали нові назви - Ярослава Мудрого (колишній академіка Глушка), Володимира Великого (колишній Добровольського), а також Лесі Українки (колишній Гагаріна).
Крім того, в Одесі з'явиться тепер вулиця героїчної 28-ої бригади замість Паустовського, бульвар Військово Морських Сил замість Жванецького, замість провулку Лермонтовського 2-го - провулок Госпітальєрів - на честь добровольчої організації парамедиків, що була заснована на початку бойових дій в Україні у 2014 році.
  

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.