Історичний клуб "Холодний Яр" закликає допомогти провести реконструкцію місця пам’яті Миколи Міхновського

Історичний клуб "Холодний Яр"просить долучитися до збору коштів для реконструкцію місця пам’яті ідейного засновника Української держави Миколи Міхновського.

Про це повідомив Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр".

"З Благодійним фондом "GloryUA" Історичний клуб "Холодний Яр" співпрацює з 2022 року. Благодійний фонд "GloryUA" покриває частину видатків на проведення вшанування героїв Холодного Яру.

Тепер спільними зусиллями ми хочемо провести реконструкцію місця пам'яті Миколи Міхновського на Центральній алеї Байкового кладовища у Києві: змінити пошкоджене погруддя ідейного засновника Української держави Миколи Міхновського, замінити старі плити, створити таблички з інформацією про цього державного діяча, викарбувати інформаційні надписи, облаштувати прилеглу територію", - написав Роман Коваль на своїй сторінці у Фейсбук.

Нагадаємо, на початку липня на Байковому кладовищі в Києві невідомі зруйнували меморіальний знак на могилі Миколи Міхновського. Вандали вже неодноразово руйнували бронзовий пам'ятник Міхновському. 

Долучитися до збору коштів можна за реквізитами:

BAN code: UA573052990000026007005016459.

Отримувач: МБФ ГЛОРІ ЮЕЙ.

Код ЄДРПОУ: 44879142. Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

МФО банку: 305299. Призначення: На Міхновського від ПІБ.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.