У Німмеччині знищено могилу поета Юрія Клена

У німецькому місті Авґсбурзі знищено могилу поета Юрія Клена, дизайн якої зробив відомий графік Яків Гніздовський.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав Вахтанг Кіпіані.

"За словами дослідниці Наталії Котенко, син Клена заплатив за могилу, вона мала б бути. Але. Хтось, чомусь її знищив. "Чи то рік, чи два тому при незрозумілих обставинах". І все. Нема. Чергова культурна вирва. Скільки років іде мова про облік "рідних гробів", про перенесення в Україну праху героїв і геніїв української культури, про пантеон. Всіх, кому це потрібно, можна перерахувати на пальцях двох рук. Всім іншим, а особливо відповідним державним органам не до того, м'яко кажучи. І тому втрата за втратою.", - сповістив Вахтанг Кіпіані.

Юрій Клен, справжнє ім'я - Освальд-Еккард Бурґгардт, народився 4 жовтня 1891 року на Вінничині. Завершив середню освіту в Київській першій гімназії, звідки у 1911 році вступив на романо-германський відділ філологічного факультету київського Університету святого Володимира.

3 початком Першої світової війни Освальда Бургардта депортовано до Архангельської губернії (с. Мар'їна гора). Повернувшись до Києва у 1918 році, закінчив у 1920 році університет — і його прийнято до аспірантури при дослідному інституті УАН.

З 1931 року живе та працює в Німеччині, тісно співпрацює з поетами, що об'єднувались довкола "Вісника" Дмитра Донцова. 

У роки Другої світової війни служив за перекладача при штабі 17-ї армії. З 1943 р. працює викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету.

З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу "Літаври" (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу.

Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року в німецькому Авґсбурзі.

 
Могила Юрія Клена в Авґсбурзі
Фото: Вахтанг Кіпіані

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.