На Байковому кладовищі зруйновано меморіальний знак на могилі Миколи Міхновського

На Байковому кладовищі в Києві невідомі зруйнували меморіальний знак на могилі ідейного засновника Української держави Миколи Міхновського.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Раніше, 2016 року вандали вже руйнували бронзовий пам'ятник Миколі Міхновському на Байковому кладовищі в Києві.

"Понад два роки ідеолог Самостійної України стояв обезголовлений. На жаль, держава не відновила пам'ятник творцеві Української державності. Це 8 вересня 2018 р. зробив Історичний клуб "Холодний Яр". Але вже 22 вересня погруддя Міхновського (тепер гранітне) було пошкоджене: відбито вуса, пошкоджено ніс, обличчя попалене, його вкрили тріщини. Вже 2 листопада ми відновили погруддя", — зазначив Роман Коваль.

2 вересня 2023 року Історичний клуб "Холодний Яр" відновив могилу Миколи Міхновського, поставивши мармурову плиту на місці його поховання.

"Цього року Історичний клуб "Холодний Яр" вирішив провести реконструкцію місця пам'яті творця українського війська, впорядкувати стежку та місце навколо меморіального знаку Миколи Міхновського,– так, щоб було видно, що тут спочиває ідейний засновник Української держави. Благодійна організація "МБФ "Глорі юей" погодилася організувати збір на фінансування проєкту. Сьогодні, 8 липня 2024 р., прийшов підрядник, що почати роботи, і побачив, що меморіальний знак знесено і кудись вивезено", — написав  Роман Коваль.

 

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".