Історичний клуб "Холодний Яр" закликає допомогти провести реконструкцію місця пам’яті Миколи Міхновського

Історичний клуб "Холодний Яр"просить долучитися до збору коштів для реконструкцію місця пам’яті ідейного засновника Української держави Миколи Міхновського.

Про це повідомив Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр".

"З Благодійним фондом "GloryUA" Історичний клуб "Холодний Яр" співпрацює з 2022 року. Благодійний фонд "GloryUA" покриває частину видатків на проведення вшанування героїв Холодного Яру.

Тепер спільними зусиллями ми хочемо провести реконструкцію місця пам'яті Миколи Міхновського на Центральній алеї Байкового кладовища у Києві: змінити пошкоджене погруддя ідейного засновника Української держави Миколи Міхновського, замінити старі плити, створити таблички з інформацією про цього державного діяча, викарбувати інформаційні надписи, облаштувати прилеглу територію", - написав Роман Коваль на своїй сторінці у Фейсбук.

Нагадаємо, на початку липня на Байковому кладовищі в Києві невідомі зруйнували меморіальний знак на могилі Миколи Міхновського. Вандали вже неодноразово руйнували бронзовий пам'ятник Міхновському. 

Долучитися до збору коштів можна за реквізитами:

BAN code: UA573052990000026007005016459.

Отримувач: МБФ ГЛОРІ ЮЕЙ.

Код ЄДРПОУ: 44879142. Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

МФО банку: 305299. Призначення: На Міхновського від ПІБ.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.