На Полтавщині перепоховають останки комуністів Литвинових

На Полтавщині перепоховають останки братів Петра та Анатолія Литвинових. Їх могили приберуть з території Петровського парку та перенесуть на кладовище в Супрунівці.

Про це пише інтернет-видання Полтавщина.

У квітні цього року Міністерство культури та інформаційної політики України виключило з Держреєстру нерухомих пам'яток України братську могилу борців за владу Рад, яка розташована у Петровському парку Полтави. Могилу як "пам'ятку історії" внесли у Держреєстр 42 роки тому, відповідно рішення виконкому Полтавської облради народних депутатів.

Надгробна плита  у центральній парковій зоні Полтави звеличує братів Літвінових, які скоювали злочини проти українців. Анатолій і Петро Літвінови обіймали керівні посади в органах окупаційної комуністичної радянської влади. Один був уповноваженим жорстокого карального репресивного органу влади більшовицької Росії — Всеросійської Чрезвичайної комісії (ВЧК), яка згідно зі злочинними декретами Владіміра Лєніна впроваджувала політику "червоного терору". Інший керував полтавським відділенням продбюро, що було ланкою в системі ленінської "продразверстки".

"Як відомо, "продовольча диктатура" і "продрозверстка", зокрема, це невід'ємні складові політики "воєнного комунізму", яка запроваджена ленінським декретом Ради комісарів РСФРС та декретом ВУЦВК УСРР "Про продрозверстку лишків врожаю 1918 та попередніх років". Простіше кажучи, силоміць відбирали у селян хліб, прирікаючи їх на голодну смерть. Тобто вчиняли подібні злочини як зараз на тимчасово окупованих територіях окупанти Путіна-Шойгу", - розповів представник Українського інституту національної пам'яті Олег Пустовгар.

Згідно з даними краєзнавиці Людмили Розсохи, учасники повстання під проводом Сергія Дубчака розстріляли лєнінських посіпак Литвинових у Миргороді з 3 на 4 квітня 1919 року. Також на плиті написано про інших 27 учасників встановлення радянської влади. На плиті комуністичні ідеологи написали "Загинули в боротьбі з "петлюрівськими бандами".

Братську могилу комуністів у Петровському парку неодноразово обливали фарбою. У серпні 2020 року київський журналіст та історик Вахтанг Кіпіані пропонував перенести могилу комуністів з парку.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.