Захисники від російської агресії, історик Ревегук та гетьман Хмельницький: у Гадячі завершили деколонізацію топонімії

На Полтавщині у місті Гадяч і селах Малі Будища, Сари та Харківці перейменовано 12 вулиць і провулків.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

У місті Гадяч вул. Будька (секретар Гадяцького райкому комуністів) перейменували на Миргородську, а провулок Космодемянської (російсько-комуністична диверсантка) на Український.

У селі Малі Будища вулицю і провулок Гагаріна на Світанкові, а провулок Леніна на Центральний, вулицю Мічуріна відновили історичну назву Ярова. У селі Сари прибрали з топонімії назву, що звеличувала російського композитора Чайковського. Натомість цю вулицю перейменували на Молодіжну. Окрім згаданих "нейтральних" назв з'явилися й іменні, які увічнюють видатних особистостей.

Так, у Гадячі провулок Кошового назвали на честь уродженця Гадяцького краю, краєзнавця, дослідника новітньої історії України та Полтавщини, національно-визвольного руху першої половини ХХ століття, громадського активіста Віктора Ревегука.

Вулицю Комарова перейменовано на пошану земляка, воїна ЗСУ Романа Ляша, який загинув у бою з російськими окупантами 1 червня 2022 року неподалік Миколаївки на Донеччині. Провулок Кіндратенка (секретар обкому компартії) на честь Володимира Капустіна, він поліг 19 вересня 2023 поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Крім того, вулицю російського військового діяча Ляскіна перейменували на честь гетьмана Богдана Хмельницького.

"Усунення незаконної комуністичної і російської символіки з топонімії Гадяцької громади відбувалося протягом двох років у чотири етапи: у квітні 2022 року за наполяганням Полтавського офісу УІНП громаду почистили від 32-ох комуністичних назв, в тому числі й таких одіозних як Дзержинського, Калініна, Комсомольської, Крупської, Радянської, Чапаєва, а протягом 2023 року - від 18 російсько-колоніальних, під час цьогорічних засідань 23 вулиці і провулки позбулися чужих назв і от нещодавно процес деімперіалізації завершився перейменуванням 12 об'єктів топонімії", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.