Захисники від російської агресії, історик Ревегук та гетьман Хмельницький: у Гадячі завершили деколонізацію топонімії

На Полтавщині у місті Гадяч і селах Малі Будища, Сари та Харківці перейменовано 12 вулиць і провулків.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

У місті Гадяч вул. Будька (секретар Гадяцького райкому комуністів) перейменували на Миргородську, а провулок Космодемянської (російсько-комуністична диверсантка) на Український.

У селі Малі Будища вулицю і провулок Гагаріна на Світанкові, а провулок Леніна на Центральний, вулицю Мічуріна відновили історичну назву Ярова. У селі Сари прибрали з топонімії назву, що звеличувала російського композитора Чайковського. Натомість цю вулицю перейменували на Молодіжну. Окрім згаданих "нейтральних" назв з'явилися й іменні, які увічнюють видатних особистостей.

Так, у Гадячі провулок Кошового назвали на честь уродженця Гадяцького краю, краєзнавця, дослідника новітньої історії України та Полтавщини, національно-визвольного руху першої половини ХХ століття, громадського активіста Віктора Ревегука.

Вулицю Комарова перейменовано на пошану земляка, воїна ЗСУ Романа Ляша, який загинув у бою з російськими окупантами 1 червня 2022 року неподалік Миколаївки на Донеччині. Провулок Кіндратенка (секретар обкому компартії) на честь Володимира Капустіна, він поліг 19 вересня 2023 поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Крім того, вулицю російського військового діяча Ляскіна перейменували на честь гетьмана Богдана Хмельницького.

"Усунення незаконної комуністичної і російської символіки з топонімії Гадяцької громади відбувалося протягом двох років у чотири етапи: у квітні 2022 року за наполяганням Полтавського офісу УІНП громаду почистили від 32-ох комуністичних назв, в тому числі й таких одіозних як Дзержинського, Калініна, Комсомольської, Крупської, Радянської, Чапаєва, а протягом 2023 року - від 18 російсько-колоніальних, під час цьогорічних засідань 23 вулиці і провулки позбулися чужих назв і от нещодавно процес деімперіалізації завершився перейменуванням 12 об'єктів топонімії", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.