Захисники від російської агресії, історик Ревегук та гетьман Хмельницький: у Гадячі завершили деколонізацію топонімії

На Полтавщині у місті Гадяч і селах Малі Будища, Сари та Харківці перейменовано 12 вулиць і провулків.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

У місті Гадяч вул. Будька (секретар Гадяцького райкому комуністів) перейменували на Миргородську, а провулок Космодемянської (російсько-комуністична диверсантка) на Український.

У селі Малі Будища вулицю і провулок Гагаріна на Світанкові, а провулок Леніна на Центральний, вулицю Мічуріна відновили історичну назву Ярова. У селі Сари прибрали з топонімії назву, що звеличувала російського композитора Чайковського. Натомість цю вулицю перейменували на Молодіжну. Окрім згаданих "нейтральних" назв з'явилися й іменні, які увічнюють видатних особистостей.

Так, у Гадячі провулок Кошового назвали на честь уродженця Гадяцького краю, краєзнавця, дослідника новітньої історії України та Полтавщини, національно-визвольного руху першої половини ХХ століття, громадського активіста Віктора Ревегука.

Вулицю Комарова перейменовано на пошану земляка, воїна ЗСУ Романа Ляша, який загинув у бою з російськими окупантами 1 червня 2022 року неподалік Миколаївки на Донеччині. Провулок Кіндратенка (секретар обкому компартії) на честь Володимира Капустіна, він поліг 19 вересня 2023 поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Крім того, вулицю російського військового діяча Ляскіна перейменували на честь гетьмана Богдана Хмельницького.

"Усунення незаконної комуністичної і російської символіки з топонімії Гадяцької громади відбувалося протягом двох років у чотири етапи: у квітні 2022 року за наполяганням Полтавського офісу УІНП громаду почистили від 32-ох комуністичних назв, в тому числі й таких одіозних як Дзержинського, Калініна, Комсомольської, Крупської, Радянської, Чапаєва, а протягом 2023 року - від 18 російсько-колоніальних, під час цьогорічних засідань 23 вулиці і провулки позбулися чужих назв і от нещодавно процес деімперіалізації завершився перейменуванням 12 об'єктів топонімії", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.