На Полтавщині перейменували понад 300 вулиць

На Полтавщині з'являться вулиці на честь поета Василя Стуса та шістдесятниці Оксани Мешко.

Розпорядження про нові назви вулиць 22 липня підписав начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.

На Полтавщині завершили процес перейменування та обрали нові назви для вулиць у 50 громадах. Нові назви отримали 361 вулиця та провулок. 

Зокрема, у Полтаві назву вулиці Анатолія Кукоби змінили на Героїв "Азову", також з'явилися перейменовані топоніми на честь полеглих на війні Героїв України. Відтак, вулицю Визвольну у місті перейменують на честь Артема Амеліна — це перший полеглий воїн з Полтави, якому посмертно присвоїли звання Героя України після початку повномасштабної війни. Також назву вулиці Ставицького змінять на Святослава Горбенка — полтавець, який під час АТО приєднався до Добровольчого Українського корпусу "Правий сектор". Загинув 3 жовтня 2014 року обороняючи Донецький аеропорт від проросійських терористів. У серпні 2021-го Святославу Горбенку присвоїли звання Героя України.

У місті Кременчук з'явилася вулиця Капітана Мовчана. Дмитро Мовчан - льотчик-штурман, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Серед перейменованих селищ Полтави, змінять назви для Вороніна на Затишне, Червоний Шлях на Монастирська Гора. 

У Миргороді вулицю Висоцького перейменовано на честь Василя Стуса. У селі Старі Санжари та селищі Нові Санжари з'являться вулиці на честь сестер Мешко - Оксани і Катерини.

У Кременчуці у назві вулиці вшанували Христину Алчевську - українську педагогиню, організаторку народної освіти, меценатку, письменницю, засновницю (1862) Харківської жіночої недільної школи.

У Решетилівці з'явилася вулиця на честь вояка Армії УНР, учасника холодноярського підпілля Юрія Горліса-Горського.

Із повним списком перейменованих вулиць можна ознайомитися за посиланням

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".