До Дня пам'яті загиблих захисників та захисниць України провели акцію "Стіл пам'яті"

Понад 700 закладів відгукнулися і стали співтворцями нової культури пам’яті в Україні.

Про це повідомили в ДУ "Національне військове меморіальне кладовище".

Акції "Стіл пам'яті" вже другий рік поспіль відбувається 29 серпня, в День пам'яті загиблих захисників та захисниць України, за ініціативою Марії Грабар, вдови загиблого під Бахмутом Іллі Грабара і співзасновниці фонду його імені. 

У цей день сотні кав'ярень, кафе та ресторанів по всій Україні зарезервували столи на честь полеглих героїв. Загалом, понад 700 закладів відгукнулися і стали співтворцями нової культури пам'яті в Україні. Це заклади в Україні, Польщі, Великобританії, Чехії, Португалії та Швеції.

Завітати у заклад свого міста та залишити запис про полеглого захисника чи захисницю у спеціальній картці на столі можна обравши місце на мапі - за посиланням: https://bit.ly/3yYCkXj

 

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.