IN MEMORIAM: На фронті загинув історик та археолог Юрій Ревера

Історик та археолог Юрій Реверана загинув на Донеччині 27 серпня.

Про це повідомили у Науково-дослідному центрі "Рятівна археологічна служба".

"Історик за освітою і покликанням, Юрко став співробітником Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році і працював тут до початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника", – йдеться в повідомленні.

Ревера Юрій Ігорович народився 20 червня 1973 року у місті Львові, у якому і навчався, і працював.  Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю "Історія України" (1992-1998).

Юрій Рева був активним учасником Революції Гідності. А з перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України. 

"Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення РФ, і, на жаль, стала останньою для здібного науковця, колеги, товариша, приятеля … Він був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор. Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – "Граф"", – додали у археологійній службі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.