АНОНС: Лекція Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу»

16 серпня у Львові відбудеться лекція дослідниці боротьби українців у ГУЛАГу, представниці Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу».

Про це інформує Центр порятунку української культурної спадщини.

Від початку створення мережі радянських таборів і до розвалу СРСР саме українців радянська влада найбільше ув'язнювала за політичними мотивами. Учасників національно-визвольної боротьби, їхні сім'ї були запроторені в умови, де можна було лише вмерти від важкої праці та нелюдських умов життя. А вони гуртувалися, підтримували один одного та спільно розхитували численними акціями непокори тоталітарну систему ГУЛАГу.

Навіть створення особливих таборів із більш суворим режимом утримання не зупинив їх. Цю поставу спротиву беззбройних і безправних людей, які боролися за право жити гідно, назвали Прямостоянням. Боротьба українців у таборах ГУЛАГу стала прикладом для політичних в'язнів інших національностей.

Присутні зможуть послухати розповіді про українців, які знаходили сили у найважчих умовах для боротьби з російським імперіалізмом. Пам'ять про них надихає сьогодні у протистоянні з рашистами.

Організатори події: Центр порятунку української культурної спадщини, Благодійний фонд Нагірних і Науково-технічна бібліотека НУ "Львівська політехніка"

Коли: 16 серпня, 17:30

Де: м. Львів, вул. Професорська, 1

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.