АНОНС: Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики"

До 80-х роковин від початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках у Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • історичні аспекти досвіду українсько-польського співжиття на порубіжжі;

  • депортація українського населення з території Польщі в системі злочинів комуністичного тоталітарного режиму;

  • теоретичні підходи та методичний інструментарій досліджень українсько-польського порубіжжя;

  • історичні землі Лемківщини, Західної Бойківщини, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Надсяння в українській та зарубіжній історіографіях ХХ – на початку ХХІ ст.;

  • мовно-культурна спадщина та заходи з її збереження в умовах українсько-польського суміжжя;

  • досвід неподоланого минулого як компонент колективної пам'яті мешканців порубіжних територій;

  • повсякдення й святково-обрядовий простір "спільнот пам'яті" по обидва боки українсько-польського кордону в ХХ–ХХІ ст.;

  • плинність ідентичностей та механізми їхнього збереження в умовах порубіжного простору;

  • культурне та релігійне паломництво до місць походження предків.

Відповідно до напрямів роботи працюватимуть три послідовні секції: історична, мовознавча та культурологічна.

Реєстрація до участі в конференції триватиме до 03 вересня 2024 року.

Увага! Під час реєстрації за Гугл-формою до анкети необхідно прикріпити файл типу "Документ Microsoft Word (.docx)" зі статтею, яка буде опублікована у збірнику наукових праць після конференції. Вимоги до подання й оформлення статті можна переглянути за посиланням

Організатори конференції: ГО Київське товариство "ЛемКиїв", Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Український інститут національної пам'яті. 

Cпіворганізатори конференції: Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, Українського католицького університету, Національний музей народної архітектури та побуту України, ГО "Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців, "Холмщина" імені М. Грушевського".

Дата проведення: 10 вересня 2024 року

Час: 10:00–16:00

Локація: м. Київ, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська, словацька.

 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.