АНОНС: Лекція Ігора Галагіди лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень"

У рамках циклу "Люблинські читання" професор Ігор Галагіда прочитає лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень".

Дев'ятнадцята лекція з циклу українознавчих лекцій "Люблинські читання" буде присвячена методології та результатам досліджень питання українських жертв Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках.

Лекцію виголосить професор Ігор Галагіда з Гданського університету, який очолює дослідницький проєкт "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр.". В роки німецької окупації у 1939-1944 рр. загинуло у цих регіонах кілька тисяч українців, у більшості в результаті польсько-українського конфлікту.

Мета згаданого дослідницького проєкту - встановити імена та кількість жертв. Під час зустрічі відбудеться презентація виданого кілька днів тому збірника документів "Погром. Грубешівщина – весна 1944 р.", підготованого Ігорем Галагідою та Мирославом Іваником, який вийшов як перший том підсерії "Документи і Дослідження" проекту "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

Коли: 17 червня, 18:00

Де: Лекція відбудеться в приміщенні Українського Товариства (Lublin, Al. Spółdzielczości Pracy 3).

Організатор: Українське Товариство, співорганізатор: Інститут розвитку освіти і науки "Знання". Профінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.