АНОНС: Лекція Ігора Галагіди лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень"

У рамках циклу "Люблинські читання" професор Ігор Галагіда прочитає лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень".

Дев'ятнадцята лекція з циклу українознавчих лекцій "Люблинські читання" буде присвячена методології та результатам досліджень питання українських жертв Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках.

Лекцію виголосить професор Ігор Галагіда з Гданського університету, який очолює дослідницький проєкт "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр.". В роки німецької окупації у 1939-1944 рр. загинуло у цих регіонах кілька тисяч українців, у більшості в результаті польсько-українського конфлікту.

Мета згаданого дослідницького проєкту - встановити імена та кількість жертв. Під час зустрічі відбудеться презентація виданого кілька днів тому збірника документів "Погром. Грубешівщина – весна 1944 р.", підготованого Ігорем Галагідою та Мирославом Іваником, який вийшов як перший том підсерії "Документи і Дослідження" проекту "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

Коли: 17 червня, 18:00

Де: Лекція відбудеться в приміщенні Українського Товариства (Lublin, Al. Spółdzielczości Pracy 3).

Організатор: Українське Товариство, співорганізатор: Інститут розвитку освіти і науки "Знання". Профінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

 

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.