АНОНС: Лекція Ігора Галагіди лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень"

У рамках циклу "Люблинські читання" професор Ігор Галагіда прочитає лекцію "Українські жертви Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках - методологія та результати досліджень".

Дев'ятнадцята лекція з циклу українознавчих лекцій "Люблинські читання" буде присвячена методології та результатам досліджень питання українських жертв Холмщини, Південного Підляшшя, Надсяння та Лемківщини у 1939-1947 роках.

Лекцію виголосить професор Ігор Галагіда з Гданського університету, який очолює дослідницький проєкт "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр.". В роки німецької окупації у 1939-1944 рр. загинуло у цих регіонах кілька тисяч українців, у більшості в результаті польсько-українського конфлікту.

Мета згаданого дослідницького проєкту - встановити імена та кількість жертв. Під час зустрічі відбудеться презентація виданого кілька днів тому збірника документів "Погром. Грубешівщина – весна 1944 р.", підготованого Ігорем Галагідою та Мирославом Іваником, який вийшов як перший том підсерії "Документи і Дослідження" проекту "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

Коли: 17 червня, 18:00

Де: Лекція відбудеться в приміщенні Українського Товариства (Lublin, Al. Spółdzielczości Pracy 3).

Організатор: Українське Товариство, співорганізатор: Інститут розвитку освіти і науки "Знання". Профінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.