АНОНС: Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики"

До 80-х роковин від початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках у Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • історичні аспекти досвіду українсько-польського співжиття на порубіжжі;

  • депортація українського населення з території Польщі в системі злочинів комуністичного тоталітарного режиму;

  • теоретичні підходи та методичний інструментарій досліджень українсько-польського порубіжжя;

  • історичні землі Лемківщини, Західної Бойківщини, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Надсяння в українській та зарубіжній історіографіях ХХ – на початку ХХІ ст.;

  • мовно-культурна спадщина та заходи з її збереження в умовах українсько-польського суміжжя;

  • досвід неподоланого минулого як компонент колективної пам'яті мешканців порубіжних територій;

  • повсякдення й святково-обрядовий простір "спільнот пам'яті" по обидва боки українсько-польського кордону в ХХ–ХХІ ст.;

  • плинність ідентичностей та механізми їхнього збереження в умовах порубіжного простору;

  • культурне та релігійне паломництво до місць походження предків.

Відповідно до напрямів роботи працюватимуть три послідовні секції: історична, мовознавча та культурологічна.

Реєстрація до участі в конференції триватиме до 03 вересня 2024 року.

Увага! Під час реєстрації за Гугл-формою до анкети необхідно прикріпити файл типу "Документ Microsoft Word (.docx)" зі статтею, яка буде опублікована у збірнику наукових праць після конференції. Вимоги до подання й оформлення статті можна переглянути за посиланням. 

Організатори конференції: ГО Київське товариство "ЛемКиїв", Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Український інститут національної пам'яті. 

Cпіворганізатори конференції: Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, Українського католицького університету, Національний музей народної архітектури та побуту України, ГО "Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців, "Холмщина" імені М. Грушевського".

Дата проведення: 10 вересня 2024 року

Час: 10:00–16:00

Локація: м. Київ, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська, словацька.

 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.