АНОНС: Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики"

До 80-х роковин від початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках у Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • історичні аспекти досвіду українсько-польського співжиття на порубіжжі;

  • депортація українського населення з території Польщі в системі злочинів комуністичного тоталітарного режиму;

  • теоретичні підходи та методичний інструментарій досліджень українсько-польського порубіжжя;

  • історичні землі Лемківщини, Західної Бойківщини, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Надсяння в українській та зарубіжній історіографіях ХХ – на початку ХХІ ст.;

  • мовно-культурна спадщина та заходи з її збереження в умовах українсько-польського суміжжя;

  • досвід неподоланого минулого як компонент колективної пам'яті мешканців порубіжних територій;

  • повсякдення й святково-обрядовий простір "спільнот пам'яті" по обидва боки українсько-польського кордону в ХХ–ХХІ ст.;

  • плинність ідентичностей та механізми їхнього збереження в умовах порубіжного простору;

  • культурне та релігійне паломництво до місць походження предків.

Відповідно до напрямів роботи працюватимуть три послідовні секції: історична, мовознавча та культурологічна.

Реєстрація до участі в конференції триватиме до 03 вересня 2024 року.

Увага! Під час реєстрації за Гугл-формою до анкети необхідно прикріпити файл типу "Документ Microsoft Word (.docx)" зі статтею, яка буде опублікована у збірнику наукових праць після конференції. Вимоги до подання й оформлення статті можна переглянути за посиланням

Організатори конференції: ГО Київське товариство "ЛемКиїв", Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Український інститут національної пам'яті. 

Cпіворганізатори конференції: Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, Українського католицького університету, Національний музей народної архітектури та побуту України, ГО "Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців, "Холмщина" імені М. Грушевського".

Дата проведення: 10 вересня 2024 року

Час: 10:00–16:00

Локація: м. Київ, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська, словацька.

 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.