АНОНС: Урочисте відкриття памʼятника Олександру Довженку у Києві

Анонси подій до 130-річчя від дня народження кінорежисера Олександра Довженка.

Про це повідомив кінознавець Сергій Тримбач.

10 вересня відзначають 130 річниця від дня народження кінорежисера Олександра Довженка (1894-1956). У цей день група кінематографістів побуває на батьківщині митця, у Сосниці на Чернігівщині.

12 вересня у Києві в Червоній залі Будинку кіно відбудеться перегляд Довженкового фільму "Земля" (1930) у супроводі музичного гурту ДахаБраха та коментарями кінокритика Сергія Тримбача. Реставрована копія стрічки надана Довженко-центром.

"Фільм заборонили – брутально, з хамськими формулюваннями в пресі… Нібито сталін, подивившись картину, сказав: "Порнографія!" (у фільмі, як відомо, є плани оголеного жіночого тіла). Тінь смерті звідтоді ходила за Довженком назирці. Поет Владімір Маяковський хотів допомогти – наступного дня після зустрічі з кінорежисером нібито застрелився (куди вірогіднішою є інша версія: розправа енкаведистів; не за підтримку Довженка, звісно, за інші "гріхи")", - зазначив Сергій Тримбач.

Початок о 18.00. Вхід вільний.

13 вересня в центрі подій буде Національна кіностудія імені Довженка. О 14:00 біля центрального входу в кіностудію заплановане урочисте відкриття памʼятника Олександру Довженку, а саме скульптурної групи авторства Володимира Щура, де Довженко і Демуцький застигли у прекрасній миті зйомок геніальної "Землі".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.