АНОНС: Урочисте відкриття памʼятника Олександру Довженку у Києві

Анонси подій до 130-річчя від дня народження кінорежисера Олександра Довженка.

Про це повідомив кінознавець Сергій Тримбач.

10 вересня відзначають 130 річниця від дня народження кінорежисера Олександра Довженка (1894-1956). У цей день група кінематографістів побуває на батьківщині митця, у Сосниці на Чернігівщині.

12 вересня у Києві в Червоній залі Будинку кіно відбудеться перегляд Довженкового фільму "Земля" (1930) у супроводі музичного гурту ДахаБраха та коментарями кінокритика Сергія Тримбача. Реставрована копія стрічки надана Довженко-центром.

"Фільм заборонили – брутально, з хамськими формулюваннями в пресі… Нібито сталін, подивившись картину, сказав: "Порнографія!" (у фільмі, як відомо, є плани оголеного жіночого тіла). Тінь смерті звідтоді ходила за Довженком назирці. Поет Владімір Маяковський хотів допомогти – наступного дня після зустрічі з кінорежисером нібито застрелився (куди вірогіднішою є інша версія: розправа енкаведистів; не за підтримку Довженка, звісно, за інші "гріхи")", - зазначив Сергій Тримбач.

Початок о 18.00. Вхід вільний.

13 вересня в центрі подій буде Національна кіностудія імені Довженка. О 14:00 біля центрального входу в кіностудію заплановане урочисте відкриття памʼятника Олександру Довженку, а саме скульптурної групи авторства Володимира Щура, де Довженко і Демуцький застигли у прекрасній миті зйомок геніальної "Землі".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.