Центр Довженка – без директора і фінансування

Цінні кіноплівки, що зберігаються у Центрі Довженка, перебувають під загрозою

Національний центр Олександра Довженка від початку року не отримує держфінансування – повідомляє УП.Життя.

Він не може виплачувати заробітну плату працівникам. А претензії кредиторів задовольнятимуть, арештувавши майно центру.

 

Про це йдеться в заяві, яку Центр опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Від початку 2020 року Центр не отримав плановане державне фінансування за бюджетною програмою, оскільки Міністерство фінансів не затвердило проєкт паспорту програми.

Директор Центру Іван Козленко повідомив, що йде з посади:

"Керувати ліквідацією Національного центру Олександра Довженка, розвитку та встановленню міжнародної репутації котрого я присвятив 8 років свого життя, я відмовляюсь".

Зараз у Центрі проходить обшук, правоохоронці вилучають документи посторонній кримінальній справі.

Голова Державного агентства з питань кіно Марина Кудерчук  прокоментувала ситуацію виданню Радіо Свобода.:

"Ця інформація неправдива – це єдине, що вам можу сказати. Я рекомендую ставити питання Міністерству культури", – заявила Кудерчук.

На зберіганні в Центрі Довженка знаходиться більше 42 000 одиниць зберігання кіноматеріалів (більше 5 000 найменувань кінотворів) — художніх, анімаційних, документальних та науково-популярних фільмів здебільшого українського виробництва.

Найстаріший фільм, що зберігається в фондах Центру Довженка — нітратна плівка 1909 року. Найстаріший художній фільм українського радянського виробництва - 1922 року.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.