АНОНС: Презентація книг Юрія Шаповала про Олександра Довженка

14 травня у Києві відбудеться презентація двох книжок українського історика Юрія Шаповала про кінорежисера Олександра Довженка.

Історик Юрій Шаповал презентуватиме дві книжки, а саме "Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби" (Варшава-Київ-Харків, 2022) та "Олександр Довженко", у 2-х томах (авторський текст, упорядкування документів, примітки Юрія Шаповала. Харків: Фоліо, 2023.

Видання споріднені, обидва грунтуються на унікальних документах і матеріалах зі справи-формуляра, головним чином з архіву КГБ УССР. Донесення агентів, котрі доповідали про Довженка, його погляди і вчинки, які ті погляди ілюструють. 

"...чекісти вперто робили з Довженка людину з підпілля. Вони були переконані, що Олександр Довженко - український націоналіст-петлюрівець, не сприймає радянський лад, завжди має власну думку, що далеко не завжди збігається з думкою, як в ті часи мовилось, партії і уряду. І навіть плекає якісь підступні контрреволюційні наміри", - пише Юрій Шаповал.

Вестиме презентацію кінокритик Сергій Тримбач - коментуючи, а іноді дозволяючи собі у чомусь дискутувати і навіть не погоджуватися зі знаменитим істориком.

У програмі вечора показ документального фільму "Довженко у вогні" (2014, виробництво НТКУ, режисер Ірина Шатохіна, співавтор сценарію і ведучий Юрій Шаповал).

Вхід вільний.

Коли: 14 травня, початок о 18.30

Де: У Синій залі Будинку кіно

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.