Директорка Харківського ЛітМузею Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса 2024 року

Члени журі Премії оголосили ім’я лауреатки під час урочистої церемонії, яка відбулася 10 вересня у Києво-Могилянській Бізнес-Школі.

Про це повідомляє Український ПЕН.

Тетяна Пилипчук – культурна менеджерка і волонтерка, директорка Харківського літературного музею, дослідниця української літератури 1920-х – 1930-х років. З 2022 по 2024 роки Тетяна курувала фестиваль "Пʼятий Харків", з 2021 року організовує роботу Харківської мистецької резиденції "Слово". Протягом років незалежності ЛітМузей зробив величезний внесок у збереження і поширення пам'яті про українських митців 1920-х та дисидентів радянського періоду. З 2022 року музей є частиною спільноти, яка оберігає місто і об'єднує військових, митців і волонтерів.

"Чи було страшно нашим шістдесятникам опинитись у нелюдських умовах радянських таборів, не бачити своїх рідних, не мати можливості виховувати дітей? Думаю, так. Та в ситуації граничного досвіду очевидним стає те, що насправді важливо. Не гідно було боятись, коли забирали власну гідність. Чи страшно нам сьогодні? Так. Але ми теж обрали не боятись. І мені здається, що нам сьогодні трішечки легше, тому що у нас є наша історична і культурна спадщина – і українських 1920 х, і українського руху опору 1960 х. Ми її змогли зберегти попри всі численні спроби росії знишити наші твори і наших авторів. І такі премії – Василя Стуса, або Юрія Шевельова  це теж про спадковість і збереження памʼяті", – сказала Тетяна Пилипчук під час церемонії.

Лауреатка Премії імені Василя Стуса отримала грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу. 

Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції. З часу заснування Премії її отримали понад 70 українських митців. у 2023 році лауреатом Премії став режисер-документаліст, письменник та публіцист Сергій Буковський.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.