Оприлюднено імена науковців та дослідницькі теми "Української історії: глобальної ініціативи"

11 вересня 2024 року "Українська історія: глобальна ініціатива" анонсували імена близько 90 дослідників, які протягом наступних трьох років працюватимуть над 70 темами.

Про це повідомили на сайті проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива".

"Ми шукаємо правду. Ідея полягає в тому, щоб шукати правду, правду про те, хто такі українці, правду про ці землі, правду про відносини між цими землями і їх людьми, іншими землями та іншими народами. Ми шукаємо відповідей на запитання "як" і "чому", факти та мотиви людей протягом тисячоліть, послуговуючись сучасними методами", — окреслив перспективи та плани проєкту Тімоті Снайдер, Професор Єльського університету, науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, Голова Міжнародної академічної консультативної ради проєкту.

 
Тімоті Снайдер

Кожна із тем покликана дослідити глибоку, тривалу глобальну історію України. 26 членів Міжнародної академічної консультативної ради з Європи, Північної Америки, Азії та Африки допоможуть дослідникам досягти цілей проєкту та знайти неочікувані нові взаємозв'язки.

Дослідження в рамках Ініціативи сягають витоків життя на планеті та доісторичних часів, а також провадитимуться у сфері екології, торкатимуться тем виживання та майбутнього людства.

"Російська агресія проти України стала поворотним моментом у європейській і навіть світовій історії. Відсутність стабільності та безпеки в регіоні залишається значним викликом і мало не ключовим у міжнародних відносинах наразі", — зазначив Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету, співголова Міжнародної академічної консультативної ради проєкту. — "Цей регіон, історично сформований своєю географією та кліматом, довгий час перебував у центрі глобального конфлікту з далекосяжними політичними наслідками".

 
Ярослав Грицак

Ознайомитися з дослідниками та їх темами можна за посиланням

"Українська історія: глобальна ініціатива" — це міжнародний академічний проєкт, заснований Віктором Пінчуком у 2023 році як благодійна організація у Великій Британії. Карл Більдт є головою Наглядової ради, а Тімоті Снайдер очолює Академічну раду. Проєкт працюватиме над створенням експериментальної, креативної, глибокої та широкої версії української історії, починаючи від доісторичних часів і до сьогодення.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.