Усі розділи
Допомогти проекту

У Латвії демонтують пам'ятники Пушкіну

рада Ризької думи з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятних об'єктів, присвячених російському поетові Олександру Пушкіну та його музі Ганні Керн.

14 вересня 2024

Про це повідомляє LETA.

Провести демонтаж запропонувало товариство "Центр громадської пам'яті".

Рада з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятного каменю, присвяченого Пушкіну, на вулиці Цитаделес, 7, а також демонтаж погруддя музи Пушкіна Ганни Керн, дружини генерала Єрмолая Керна.

Крім того, рада з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятних дощок друкарні Cīņa, Петру Першому, Андрію Упітісу, Леніну та Янісу Зутісу.

У раді після ухвалення рішення зазначили, що "біда радянської ідеології" не повинна бути стерта з пам'яті суспільства. Тому демонтовані прославляючі комуністичний тоталітаризм об'єкти слід зберегти як історичні свідчення.

 

Теми
Дивіться також
У Латвії в Музей окупації кинули "коктейль Молотова"
"Північний фронт": Російська пропаганда проти держав Балтії
Президентом Латвії став Едгарс Рінкевичс
У Латвії заборонили святкувати 9 травня
Історика Андрія Руккаса обрано членом Латвійської Академії Наук
Тексти

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.
9 листопада 2026 — Наталія Загоруйко

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".
6 листопада 2026 — Наталія Загоруйко

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.
4 листопада 2026 — Олександр Скрипник

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.
2 листопада 2026 — Андрій Іванець
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
13 листопада, 21:26

Росіяни віддали РПЦ храм ПЦУ в Маріуполі

13 листопада, 10:07

IN MEMORIAM: Помер почесний президент Києво-Могилянської академії В'ячеслав Брюховецький

12 листопада, 14:48

У Тернополі на Пантеоні Героїв встановили індивідуальний пам’ятник загиблому військовому

12 листопада, 14:34

IN MEMORIAM: В Ізраїлі померла Праведниця народів світу родом із Львівщини

Всі новини