У Латвії демонтують пам'ятники Пушкіну

рада Ризької думи з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятних об'єктів, присвячених російському поетові Олександру Пушкіну та його музі Ганні Керн.

Про це повідомляє LETA.

Провести демонтаж запропонувало товариство "Центр громадської пам'яті".

Рада з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятного каменю, присвяченого Пушкіну, на вулиці Цитаделес, 7, а також демонтаж погруддя музи Пушкіна Ганни Керн, дружини генерала Єрмолая Керна.

Крім того, рада з пам'ятників підтримала демонтаж пам'ятних дощок друкарні Cīņa, Петру Першому, Андрію Упітісу, Леніну та Янісу Зутісу.

У раді після ухвалення рішення зазначили, що "біда радянської ідеології" не повинна бути стерта з пам'яті суспільства. Тому демонтовані прославляючі комуністичний тоталітаризм об'єкти слід зберегти як історичні свідчення.

 

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.

Антон Дробович: "Пам'ять — це поле для справедливості"

Публічне інтерв’ю з головою Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.