У Латвії заборонили святкувати 9 травня

Сейм Латвії у двох читаннях у терміновому порядку ухвалив закон "Про заборону проведення окремих публічних заходів 9 травня"

Про це повідомляє Delfi, пише "Європейська правда".

Тепер у Латвії 9 травня заборонені будь-які публічні заходи, крім тих, що пов'язані з Днем Європи.

Раніше передбачалося, що Сейм ухвалить рішення, згідно з яким цього року 9 травня буде оголошено днем пам'яті загиблих і постраждалих у війні в Україні, однак Комісія з прав людини і громадських справ підготувала альтернативний проєкт, який і був ухвалений.

Згідно із законом, на всій території Латвії 9 травня (протягом усієї доби) і до 7-ї години ранку 10 травня заборонено використання піротехніки. У публічному просторі на відкритому повітрі заборонено проведення святкових і розважальних заходів, маніфестацій, зібрань і пікетів. 

Якщо для проведення таких заходів потрібен дозвіл від самоврядування, то воно не має права видавати такі дозволи.

У анотації до закону зазначається, що рішення ухвалено також на знак солідарності з народом України.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.