У Києві встановили пам’ятник митрополиту Василю Липківському

На Олександрівській слобідці у Солом’янському районі Києва 14 вересня відбулося відкриття пам’ятника на честь предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, отця-митрополита Київського і всієї України Василя Липківського.

Про це повідомив ініціатор встановлення пам'ятника Андрій Ковальов.

"Десь навесні 2023-го в мене з'явилася ідея розшукати останню київську адресу митрополита Василя Липківського. Його онук пан Костянтин сказав мені адресу - вулиця Дачна, 8 на Олександрівській слобідці у Києві. Знаково, що у 1936 році саме у цій хаті митрополит Василь Липківський охрестив свого онука Костянтина", - зазначив дослідник УАПЦ Андрій Ковальов.

У серпні 1934 року митрополита Василя Липківського совєцька окупаційнв влада вирішує висилети за межі Києва, на околицю у Олександрівську слобідку. Його виселяють з будинку на вулиці Мстиславській, 46 у Києві, де митрополит прожив майже 20 років.

Владику Василя разом з сестрою і хворою дружиною переселяють в одну з кімнат чужого будинку, який належав родині Бирюліних на вулиці Дачній, 8 на Олександрівській слобідці.

22 жовтня 1937 року у цьому будинку митрополита Василя Липківського заарештували московсько-більшовицькі кати. Його 73-літнього старця посадили до Лук'янівської в'язниці, де його розстріляли 27 листопада 1937 року.

Будинок Бирюліних, у якому мешкав митрополит Василь Липківський у 1970-х роках знесли разом з сусідніми приватними садибами, і в період між 1975-1981 роками тут звели нові дев'ятиповерхівки.

"Завдяки старим картам, аерофотозйомці і співставленням із сучасними картами вдалося виявити точне місце будинку митрополита Василя Липківського. Це місце виявилося не забудованим. Ми з однодумцями з громадської ініціативи Історія УАПЦ вирішили встановити на місці, де була хата митрополита - пам'ятник", - розповів Ковальов.

14 вересня відбулося урочисте освячення пам'ятника. Виготовив монумент скульптор Олександр Ткачук. На відкритті був присутній онук Василя Липківського - Костянтин. 

Освячення монумента звершив митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) у співслужінні єпископа Фастівського Володимира (Черпака) та собору духівництва Православної Церкви України.

Василь Липківський - перший очільник заснованої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. У 1905-1919 рр. – настоятель Покровської церкви на Солом'янці, у 1919–1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської. 

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.