У Києві встановили пам’ятник митрополиту Василю Липківському

На Олександрівській слобідці у Солом’янському районі Києва 14 вересня відбулося відкриття пам’ятника на честь предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, отця-митрополита Київського і всієї України Василя Липківського.

Про це повідомив ініціатор встановлення пам'ятника Андрій Ковальов.

"Десь навесні 2023-го в мене з'явилася ідея розшукати останню київську адресу митрополита Василя Липківського. Його онук пан Костянтин сказав мені адресу - вулиця Дачна, 8 на Олександрівській слобідці у Києві. Знаково, що у 1936 році саме у цій хаті митрополит Василь Липківський охрестив свого онука Костянтина", - зазначив дослідник УАПЦ Андрій Ковальов.

У серпні 1934 року митрополита Василя Липківського совєцька окупаційнв влада вирішує висилети за межі Києва, на околицю у Олександрівську слобідку. Його виселяють з будинку на вулиці Мстиславській, 46 у Києві, де митрополит прожив майже 20 років.

Владику Василя разом з сестрою і хворою дружиною переселяють в одну з кімнат чужого будинку, який належав родині Бирюліних на вулиці Дачній, 8 на Олександрівській слобідці.

22 жовтня 1937 року у цьому будинку митрополита Василя Липківського заарештували московсько-більшовицькі кати. Його 73-літнього старця посадили до Лук'янівської в'язниці, де його розстріляли 27 листопада 1937 року.

Будинок Бирюліних, у якому мешкав митрополит Василь Липківський у 1970-х роках знесли разом з сусідніми приватними садибами, і в період між 1975-1981 роками тут звели нові дев'ятиповерхівки.

"Завдяки старим картам, аерофотозйомці і співставленням із сучасними картами вдалося виявити точне місце будинку митрополита Василя Липківського. Це місце виявилося не забудованим. Ми з однодумцями з громадської ініціативи Історія УАПЦ вирішили встановити на місці, де була хата митрополита - пам'ятник", - розповів Ковальов.

14 вересня відбулося урочисте освячення пам'ятника. Виготовив монумент скульптор Олександр Ткачук. На відкритті був присутній онук Василя Липківського - Костянтин. 

Освячення монумента звершив митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) у співслужінні єпископа Фастівського Володимира (Черпака) та собору духівництва Православної Церкви України.

Василь Липківський - перший очільник заснованої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. У 1905-1919 рр. – настоятель Покровської церкви на Солом'янці, у 1919–1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської. 

 

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.