У Києві встановили пам’ятник митрополиту Василю Липківському

На Олександрівській слобідці у Солом’янському районі Києва 14 вересня відбулося відкриття пам’ятника на честь предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, отця-митрополита Київського і всієї України Василя Липківського.

Про це повідомив ініціатор встановлення пам'ятника Андрій Ковальов.

"Десь навесні 2023-го в мене з'явилася ідея розшукати останню київську адресу митрополита Василя Липківського. Його онук пан Костянтин сказав мені адресу - вулиця Дачна, 8 на Олександрівській слобідці у Києві. Знаково, що у 1936 році саме у цій хаті митрополит Василь Липківський охрестив свого онука Костянтина", - зазначив дослідник УАПЦ Андрій Ковальов.

У серпні 1934 року митрополита Василя Липківського совєцька окупаційнв влада вирішує висилети за межі Києва, на околицю у Олександрівську слобідку. Його виселяють з будинку на вулиці Мстиславській, 46 у Києві, де митрополит прожив майже 20 років.

Владику Василя разом з сестрою і хворою дружиною переселяють в одну з кімнат чужого будинку, який належав родині Бирюліних на вулиці Дачній, 8 на Олександрівській слобідці.

22 жовтня 1937 року у цьому будинку митрополита Василя Липківського заарештували московсько-більшовицькі кати. Його 73-літнього старця посадили до Лук'янівської в'язниці, де його розстріляли 27 листопада 1937 року.

Будинок Бирюліних, у якому мешкав митрополит Василь Липківський у 1970-х роках знесли разом з сусідніми приватними садибами, і в період між 1975-1981 роками тут звели нові дев'ятиповерхівки.

"Завдяки старим картам, аерофотозйомці і співставленням із сучасними картами вдалося виявити точне місце будинку митрополита Василя Липківського. Це місце виявилося не забудованим. Ми з однодумцями з громадської ініціативи Історія УАПЦ вирішили встановити на місці, де була хата митрополита - пам'ятник", - розповів Ковальов.

14 вересня відбулося урочисте освячення пам'ятника. Виготовив монумент скульптор Олександр Ткачук. На відкритті був присутній онук Василя Липківського - Костянтин. 

Освячення монумента звершив митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) у співслужінні єпископа Фастівського Володимира (Черпака) та собору духівництва Православної Церкви України.

Василь Липківський - перший очільник заснованої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. У 1905-1919 рр. – настоятель Покровської церкви на Солом'янці, у 1919–1927 рр. - останній настоятель та доглядач Софії Київської. 

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".