Нацбанк пропонує змінити "копійки" на "шаги"

Національний банк України ініціює зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" для відновлення історичної справедливості та посилення національних традицій у грошовому обігу України.

Про це повідомив журналістам голова Національного банку Андрій Пишний під час пресзаходу, пише Укрінформ.

"Гривня має походження з часів Київської Русі, шаг має походження з часів Гетьманщини. Українська народна республіка у 1918 році ввела в обіг гривню, яка мала роздрібну частину – шаги. Українська повстанська армія, ОУН використовували у грошовій лічбі шаги. У 1992 році, за декілька місяців після проголошення Незалежності України, львівський верстатобудівний завод викарбував пробну партію шагів", - зазначив Андрій Пишний.

Заступник директора Інституту мовознавства НАН України Олександр Скопненко зазначив, що термін "шаг" для позначення дрібної монети використовується в українській мові з XVI століття.

Він вважає, що повернення цієї назви сучасним розмінним монетам не лише відновить національні традиції, а й допоможе відмежуватися від колоніального впливу у сфері грошової термінології.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Бойко-Гагарін зазначає, що "шаг" для позначення дрібної монети є суто українською назвою для дрібних монет, тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване.

Якщо суспільство підтримає ініціативу, а ВР ухвалить необхідне законодавство, карбувати шаги почнуть вже наступного року. Зокрема, у 2025, за його словами, згідно з попередніми планами, в Україні мають викарбувати 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок. 

2 вересня 1996 року Національний банк України ввів у обіг гривню, що стало завершальним етапом грошової реформи в країні. Цього року Україна відзначає 28-му річницю цієї важливої події, яка ознаменувала створення власної грошової системи незалежної держави та стала символом її фінансового суверенітету. До слова, заміну "копійок" на "шаги"  ще у 1996 році ініціював Віктор Ющенко, який тоді був головою правління Нацбанку.

 
Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.