Нацбанк пропонує змінити "копійки" на "шаги"

Національний банк України ініціює зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" для відновлення історичної справедливості та посилення національних традицій у грошовому обігу України.

Про це повідомив журналістам голова Національного банку Андрій Пишний під час пресзаходу, пише Укрінформ.

"Гривня має походження з часів Київської Русі, шаг має походження з часів Гетьманщини. Українська народна республіка у 1918 році ввела в обіг гривню, яка мала роздрібну частину – шаги. Українська повстанська армія, ОУН використовували у грошовій лічбі шаги. У 1992 році, за декілька місяців після проголошення Незалежності України, львівський верстатобудівний завод викарбував пробну партію шагів", - зазначив Андрій Пишний.

Заступник директора Інституту мовознавства НАН України Олександр Скопненко зазначив, що термін "шаг" для позначення дрібної монети використовується в українській мові з XVI століття.

Він вважає, що повернення цієї назви сучасним розмінним монетам не лише відновить національні традиції, а й допоможе відмежуватися від колоніального впливу у сфері грошової термінології.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Бойко-Гагарін зазначає, що "шаг" для позначення дрібної монети є суто українською назвою для дрібних монет, тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване.

Якщо суспільство підтримає ініціативу, а ВР ухвалить необхідне законодавство, карбувати шаги почнуть вже наступного року. Зокрема, у 2025, за його словами, згідно з попередніми планами, в Україні мають викарбувати 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок. 

2 вересня 1996 року Національний банк України ввів у обіг гривню, що стало завершальним етапом грошової реформи в країні. Цього року Україна відзначає 28-му річницю цієї важливої події, яка ознаменувала створення власної грошової системи незалежної держави та стала символом її фінансового суверенітету. До слова, заміну "копійок" на "шаги"  ще у 1996 році ініціював Віктор Ющенко, який тоді був головою правління Нацбанку.

 
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.