Оцифровано архів науковця Віктора Петрова

За підтримки УКФ Науковий Архів ІА НАН України відсканував та описав фонд археолога, історика, етнографа, філолога, філософа та соціального антрополога Віктора Петрова.

Про це інформує Науковий архів Інституту археології НАН України.

Можливо ви читали романи письменника Домонтовича? Чи відоме вам його амплуа науковця? Ми пропонуємо заглянути "на кухню вченого" - ознайомитись із його рукописами, фотографіями, науковими звітами про археологічні розкопки, а також із низкою особистих документів.

Наукову частину фонду Віктора Петрова передала Архіву Інституту археології його вдова Софія Зерова після смерті вченого у 1969 році. Цьогоріч у жовтні Віктору Петрову виповнюється 130 років.

Тож ласкаво просимо на сайт! https://petrov-domontovych.archive.iananu.com/

Матеріали згруповані за тематичним принципом і представлені 19-ма категоріями з анотаціями:

Біографічний блок "Про Віктора Петрова (Домонтовича)" із категоріями:

- "Біографічні документи"

- "Портрети та інші фотографії"

- "Справа про захист дисертації" (Олександра Бузько, Ярослав Володарець-Урбанович)

Блок "Археологія" із категоріями:

- "Поля поховань" (Наталія Абашина, Олег Петраускас)

- "Косанівський могильник" (Олег Петраускас)

- "Кераміка і керамічне виробництво" (Валентина Корпусова)

- "Негативи на склі"

- "Тіра і невідомі досі фото Віктора Петрова" (Олександра Бузько)

- "Дослідження Києва" (Тамара Куцаєва)

Блок "Історія. Етнографія. Фольклористика. Мовознавство" із категоріями:

- "Феодалізм в Київській Русі" (Вікторія Сергієнко)

- "Фольклористика" (Валентина Корпусова)

- "Прусська граматика" (Вітаутас Рінкевічюс)

- "Колонізовані Росією народи" (Вікторія Сергієнко)

Блок "Літературознавство і література" із категоріями:

- "Розвідки про Пантелеймона Куліша" (Юлія Карпець)

- "Розвідки про Гоголя і "Дівчина з ведмедиком"" (Юлія Карпець)

- "Літературні фрагменти про Щорса" (Вікторія Сергієнко)

Блок "Епістолярна спадщина" із категоріями:

- "Листи від Олександра Бодянського" (Галина Станиціна)

- "Листи від колег архівісток Надії Лінки і Серафіми Кузнєцової" (Олександра Бузько, Ярослав Володарець-Урбанович)

- "Листи від Федота Філіна" (Олександра Бузько, Ярослав Володарець-Урбанович)

Окремо - блок про вченого:

- "Бібліографічний покажчик друкованих творів В.П. "Петрова" (Валентина Корпусова)

- "Бібліографічний покажчик досліджень життя і творчості В.П. Петрова (Домонтовича)" (Валентина Корпусова)

- "Віктор Петров та його архів" (Вікторія Сергієнко)

Архів висловлює подяку усій команді, яка в ці стислі терміни розбирала скановані рукописи і писала анотації, архівісткам Дарині Романенко, Ользі Ковальчук та Галині Станиціній, професору історії України Європейського університету Віадріна Андрію Портнову, а також фотографці Ніці Гавриш за чудові фотографії!

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.