Хто очолить Галузевий державний архів УІНП. Оголошено переможця конкурсу

За результатами співбесіди та обговорення очільницею Галузевого державного архіву стала УІНП Старовойт Світлана.

Про це повідомляє УІНП.

24 вересня в Українському інституті національної пам'яті завершився добір на посаду директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Співбесіда транслювалась онлайн на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті. За результатами співбесіди та обговорення переможцем було визначено Старовойт Світлану Володимирівну.

Світлана Старовойт закінчила історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1996 році. 

У 1987-2019 роках працювала у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (м. Київ). Протягом 2019–2021 років була завідувачем відділу, старшим науковим співробітником Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ).

У 2021–2024 роках – завідувач відділу формування Національного архівного фонду та довідкового апарату Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті (м. Київ).

З березня 2024 р. – заступник директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. З липня 2024 р. – виконувач обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Нагадаємо, раніше посаду директора Галузевого державного архіву УІНП обіймав Ігор Кулик. "Історична правда" опублікувала підсумки діяльності Архіву національної пам'яті за 5 років.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".