Хто очолить Галузевий державний архів УІНП. Оголошено переможця конкурсу

За результатами співбесіди та обговорення очільницею Галузевого державного архіву стала УІНП Старовойт Світлана.

Про це повідомляє УІНП.

24 вересня в Українському інституті національної пам'яті завершився добір на посаду директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Співбесіда транслювалась онлайн на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті. За результатами співбесіди та обговорення переможцем було визначено Старовойт Світлану Володимирівну.

Світлана Старовойт закінчила історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1996 році. 

У 1987-2019 роках працювала у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (м. Київ). Протягом 2019–2021 років була завідувачем відділу, старшим науковим співробітником Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ).

У 2021–2024 роках – завідувач відділу формування Національного архівного фонду та довідкового апарату Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті (м. Київ).

З березня 2024 р. – заступник директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. З липня 2024 р. – виконувач обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Нагадаємо, раніше посаду директора Галузевого державного архіву УІНП обіймав Ігор Кулик. "Історична правда" опублікувала підсумки діяльності Архіву національної пам'яті за 5 років.

 

Теми

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.