Хто очолить Галузевий державний архів УІНП. Оголошено переможця конкурсу

За результатами співбесіди та обговорення очільницею Галузевого державного архіву стала УІНП Старовойт Світлана.

Про це повідомляє УІНП.

24 вересня в Українському інституті національної пам'яті завершився добір на посаду директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Співбесіда транслювалась онлайн на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті. За результатами співбесіди та обговорення переможцем було визначено Старовойт Світлану Володимирівну.

Світлана Старовойт закінчила історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1996 році. 

У 1987-2019 роках працювала у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (м. Київ). Протягом 2019–2021 років була завідувачем відділу, старшим науковим співробітником Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ).

У 2021–2024 роках – завідувач відділу формування Національного архівного фонду та довідкового апарату Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті (м. Київ).

З березня 2024 р. – заступник директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. З липня 2024 р. – виконувач обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Нагадаємо, раніше посаду директора Галузевого державного архіву УІНП обіймав Ігор Кулик. "Історична правда" опублікувала підсумки діяльності Архіву національної пам'яті за 5 років.

 

Теми

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.