У львівському скансені "Шевченківський гай" відкрили інформаційно-освітній центр

У Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові відкрили інформаційно-освітній центр.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Будівля простору – інклюзивна та безбар'єрна, у ній обладнані пандуси та доріжки для пересування на кріслі колісному, вбиральня для маломобільних людей, понижена стійка на касі, а також кімната догляду за немовлятами. Загальна площа центру – понад 1000 кв.м.

"Ми відкриваємо не лише будівлю – а цілу зону, адже зайшовши сюди, ви відкриваєте для себе те, чого не було раніше. Це нові доступні доріжки, нові об'єкти, кімната матері і дитини, дитячий освітній простір, нові доступні вбиральні для людей з інвалідністю. І дуже важливим для нас є нове велике доступне укриття, адже живемо в час війни, і саме це укриття – одна з вагомих причин, чому цей проєкт був для нас потрібний", — розповів директор музею Михайло Закопець.

Площа укриття становить понад 130 кв.м. Під час тривоги воно може прихистити близько 200 людей.

Шевченківський гай – це музей народної архітектури та побуту просто неба, розташований на території в 60 га і умовно поділений на шість етнографічних зон: бойківську, лемківську, гуцульську, буковинську, подільську, волино-подільську.

Експозиція музею налічує близько 120 пам'яток народної архітектури із західних регіонів України. У житлових та господарчих приміщеннях знаходяться предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарські та ремісничі реманенти і транспортні засоби.

 

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.