У Львові відкрили горельєф скульптору, командиру УСС Михайлу Гаврилку

Горельєф встановлено у Львові на вул. М. Коцюбинського, 21, на колишньому Академічному домі, збудованого коштом Євгена Чикаленка.

Про це повідомив президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Встановлення пам'ятки ініціював онук Михайла Гаврилка – заслужений лікар України, академік медицини Орест Абрагамович. 

У цьому будинку, де тепер один із навчальних корпусів Української академії друкарства, Михайло Гаврилко свого часу проживав і тут він закликав до боротьби за Самостійну Україну.

""Романтик і трохи Дон-Кіхот", "визначний мистець", "ідеаліст кришталево чистої води", "князь Українських січових стрільців", – так називали Михайла Гаврилка його сучасники. Таким він залишиться і в нашій пам'яті", - сказав Роман Коваль під час урочистого відкриття горельєфу.

Автор роботи - калуський скульптор, член Національної спілки художників України Ігор Семак. Скульптор створив близько двох сотень образів борців за волю України, він автор Меморіалу козакам-добровольцям у Холодному Яру, а також скульптур Тарасові "Хаммеру", Дмитрові "Да Вінчі", командирові "Карпатської Січі" Олегові Куцину, поету-воїну Юрію "Руфу". 

Організатори заходу: Історичний клуб "Холодний Яр", Львівська обласна рада, НУ "Львівська політехніка", Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.  

Михайло Гаврилко – громадський та військовим діяч, скульптор, офіцер січового стрілецтва і хорунжий армії УНР. Він створив пам'ятники Тарасу Шевченку в Кіцмані та Косові. У 1916 році відкривав перші українські школи на Волині. Розстріляний чекістами восени 1920 року на рідній Полтавщині. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.