У Львові відкрили горельєф скульптору, командиру УСС Михайлу Гаврилку

Горельєф встановлено у Львові на вул. М. Коцюбинського, 21, на колишньому Академічному домі, збудованого коштом Євгена Чикаленка.

Про це повідомив президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Встановлення пам'ятки ініціював онук Михайла Гаврилка – заслужений лікар України, академік медицини Орест Абрагамович. 

У цьому будинку, де тепер один із навчальних корпусів Української академії друкарства, Михайло Гаврилко свого часу проживав і тут він закликав до боротьби за Самостійну Україну.

""Романтик і трохи Дон-Кіхот", "визначний мистець", "ідеаліст кришталево чистої води", "князь Українських січових стрільців", – так називали Михайла Гаврилка його сучасники. Таким він залишиться і в нашій пам'яті", - сказав Роман Коваль під час урочистого відкриття горельєфу.

Автор роботи - калуський скульптор, член Національної спілки художників України Ігор Семак. Скульптор створив близько двох сотень образів борців за волю України, він автор Меморіалу козакам-добровольцям у Холодному Яру, а також скульптур Тарасові "Хаммеру", Дмитрові "Да Вінчі", командирові "Карпатської Січі" Олегові Куцину, поету-воїну Юрію "Руфу". 

Організатори заходу: Історичний клуб "Холодний Яр", Львівська обласна рада, НУ "Львівська політехніка", Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.  

Михайло Гаврилко – громадський та військовим діяч, скульптор, офіцер січового стрілецтва і хорунжий армії УНР. Він створив пам'ятники Тарасу Шевченку в Кіцмані та Косові. У 1916 році відкривав перші українські школи на Волині. Розстріляний чекістами восени 1920 року на рідній Полтавщині. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.