За участі Тімоті Снайдера у Львові відкрили інститут документування

У Львові американський історик Тімоті Снайдер та український письменник, музикант та військовослужбовець Сергій Жадан відкрили Інститут документування і взаємодії INDEX.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Інститут документування і взаємодії відкрила коротка лекція Тімоті Снайдера про важливість документування українського досвіду війни. Опісля відбулась дискусія Снайдера і Сергія Жадана, яку модерувала віцепрезидентка PEN Ukraine Мирослава Барчук. 

"Факти не виникають самі по собі. Те, що сьогодні є очевидним, завтра таким не буде. Але те, що очевидне, буває важко висловити словами, бо воно здається таким зрозумілим, що аж не потребує опису. Тому факти треба зберегти та передати для майбутніх поколінь", — сказав Тімоті Снайдер.

Саме цією діяльністю і займатиметься інститут INDEX. Проєкт реалізовано Інститутом гуманітарних наук у Відні (IWM), який вже майже десятиліття через програми Ukraine in European Dialogue та Documenting Ukraine підсилює голоси українців у світі та документує досвіди війни в Україні.

INDEX не просто документуватиме війну, а також стане медіатором між Україною і закордонними інституціями в академічному середовищі. Очолює інституцію дослідниця культури, кураторка та викладачка Олександра Довжик.

 
фото Романа Балука для Львівської міської ради

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.