За участі Тімоті Снайдера у Львові відкрили інститут документування

У Львові американський історик Тімоті Снайдер та український письменник, музикант та військовослужбовець Сергій Жадан відкрили Інститут документування і взаємодії INDEX.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Інститут документування і взаємодії відкрила коротка лекція Тімоті Снайдера про важливість документування українського досвіду війни. Опісля відбулась дискусія Снайдера і Сергія Жадана, яку модерувала віцепрезидентка PEN Ukraine Мирослава Барчук. 

"Факти не виникають самі по собі. Те, що сьогодні є очевидним, завтра таким не буде. Але те, що очевидне, буває важко висловити словами, бо воно здається таким зрозумілим, що аж не потребує опису. Тому факти треба зберегти та передати для майбутніх поколінь", — сказав Тімоті Снайдер.

Саме цією діяльністю і займатиметься інститут INDEX. Проєкт реалізовано Інститутом гуманітарних наук у Відні (IWM), який вже майже десятиліття через програми Ukraine in European Dialogue та Documenting Ukraine підсилює голоси українців у світі та документує досвіди війни в Україні.

INDEX не просто документуватиме війну, а також стане медіатором між Україною і закордонними інституціями в академічному середовищі. Очолює інституцію дослідниця культури, кураторка та викладачка Олександра Довжик.

 
фото Романа Балука для Львівської міської ради

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".