Внаслідок ракетного удару у Львові загинула сім'я з роду Івана Франка

4 вересня внаслідок ракетного удару, завданого армією РФ по Львову, загинуло семеро осіб. Серед них — майже ціла сім'я з роду письменника Івана Франка.

Про трагічну звістку повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Після сьогоднішньої атаки живим на цьому фото залишився лише чоловік. Дружина Євгенія та троє їхніх доньок — Ярина, Дарина та Емілія — загинули у власному будинку", — написав Андрій Садовий.

Ярина Базилевич працювала програмною менеджеркою в офісі "Львів — молодіжна столиця Європи 2025". Дівчині був 21 рік. 18-річна Дарина Базилевич навчалася на другому курсі програми "Культурологія" Гуманітарного факультету УКУ. Наймолодшій доньці Еміліїбуло лише 7 років. 

У пресслужбі Українського католицького університету повідомили, що батько родини Ярослав Базилевич наразі перебуває в критичному стані. Варто зазначити, що пан Ярослав — онук Зоряна Базилевича, небожа Ольги Франко, яка була невісткою Івана Франка по синові Петру. Мати Ольги Франко була з роду Базилевичів.

"Щирі співчуття родині Базилевичів, Білевичів і Франків... Плачу разом з вами... Сьогодні рід великого Франка зазнав прямого удару в серце від того страшного "темного царства", яке несе росія", - написала на своїй сторінці у Фейсбук франкознавиця Наталія Тихолоз.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.