В український прокат виходить фільм про сина Франка

В український прокат виходить біографічна драма «Інший Франко» режисера Ігоря Висневського.

Про це повідомляє дистриб'ютор Adastra Cinema, пише Читомо.

Фільм розповідає про долю сина великого "Каменяра" Івана Франка — Петра. 

Петро Франко заснував скаутську організацію "Пласт", започаткував авіацію в Галицькій Армії. Також був письменником, перекладачем, науковцем, який мав 36 наукових патентів на винаходи, депутатом Верховної Ради УРСР. Він був репресований радянською владою, вивезений у Сибір, але по дорозі загинув при невідомих обставинах. 

Стрічка описує історію дружби, суперництва і кохання сина видатного "Каменяра" — Петра Франка. Разом зі своїм другом Андрієм Грищуком вони пройшли крізь буремні роки й події, стояли біля джерел скаутської організації "Пласт", боролися за кохання однієї жінки, були військовими льотчиками, рятувалися з літака у полум'ї, вибиралися із полону, не дали загинути від голоду дітям в радянському Харкові. У фільмі розкриваються ролі головних героїв під час Другої світової війни.

Виробництво здійснює Ganza Film за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Знімання проходили у 2019 році в Києві на одному із павільйонів заводу "Кузня на Рибальському", у Львові у Стрийському парку і меморіальному музеї "Дім Франка". Автори фільму проводили консультації з внуками Петра Франка та працівниками музею.

"Найбільшу допомогу нам надали онуки Петра Франка — це гілка Галущаків. Крім того, є родина Тихолозів, які опікуються будинком Франка у Львові — це великий сучасний музей, і вони також нам багато розповідали стосовно Петра", — розповів режисер Ігор Висневський.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".