В український прокат виходить фільм про сина Франка

В український прокат виходить біографічна драма «Інший Франко» режисера Ігоря Висневського.

Про це повідомляє дистриб'ютор Adastra Cinema, пише Читомо.

Фільм розповідає про долю сина великого "Каменяра" Івана Франка — Петра. 

Петро Франко заснував скаутську організацію "Пласт", започаткував авіацію в Галицькій Армії. Також був письменником, перекладачем, науковцем, який мав 36 наукових патентів на винаходи, депутатом Верховної Ради УРСР. Він був репресований радянською владою, вивезений у Сибір, але по дорозі загинув при невідомих обставинах. 

Стрічка описує історію дружби, суперництва і кохання сина видатного "Каменяра" — Петра Франка. Разом зі своїм другом Андрієм Грищуком вони пройшли крізь буремні роки й події, стояли біля джерел скаутської організації "Пласт", боролися за кохання однієї жінки, були військовими льотчиками, рятувалися з літака у полум'ї, вибиралися із полону, не дали загинути від голоду дітям в радянському Харкові. У фільмі розкриваються ролі головних героїв під час Другої світової війни.

Виробництво здійснює Ganza Film за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Знімання проходили у 2019 році в Києві на одному із павільйонів заводу "Кузня на Рибальському", у Львові у Стрийському парку і меморіальному музеї "Дім Франка". Автори фільму проводили консультації з внуками Петра Франка та працівниками музею.

"Найбільшу допомогу нам надали онуки Петра Франка — це гілка Галущаків. Крім того, є родина Тихолозів, які опікуються будинком Франка у Львові — це великий сучасний музей, і вони також нам багато розповідали стосовно Петра", — розповів режисер Ігор Висневський.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.