IN MEMORIAM: На війні загинув син дисидента Микола Лупиніс

24 серпня на війні загинув активіст УНА-УНСО, син дисидента і політв’язня радянських часів Анатолія Лупиноса - Микола.

Про це повідомив один із колишніх лідерів УНА-УНСО, військовослужбовець ЗСУ Ігор Мазур "Тополя".

"Загинув від важких поранень Микола Лупиніс – Воїн, Унсовець, Українець! Його батько Анатолій Лупиніс боровся за незалежність України, пройшов через мордовські табори, тюрми і психлікарні КГБ, а син з 2015 року був в лавах Збройних сил України!", – написав Ігор Мазур на своїй сторінці у Фейсбуці.

Микола Лупиніс закінчив Київський військовий ліцей Богуна, потім вчився в Уманському педагогічному університеті на вчителя математики та інформатики. Під час Революції Гідності разом із братом Іваном вирушив до навчального центру, де формувалося добровольче угруповання УНСО. Пізніше Микола також підписав контракт із Збройними силами та навчився на мінометника. Воював у Луганській та Донецькій областях.

На День незалежності під Часовим Яром Микола прийняв свій останній бій. Вранці 24 серпня він опублікував свій останній пост у соціальних мережах: "Наші батьки нам здобули Незалежність, ми ж своїм дітям маємо здобути Волю!"

Останні роки Микола Лупиніс проживав із родиною в місті Ладижин на Вінниччині. У Героя зашилися мама, брат, дружина і донечка.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.