IN MEMORIAM: На війні загинув історик Микола Гаєвой

27 серпня на війні з російськими окупантами загинув 28-річний аспірант історичної програми УКУ Микола Гаєвой.

Про це повідомили в УКУ.

Микола Гаєвой народився в Ужгороді, у Горянах, вчився на історика в Ужгородському національному університеті, а згодом — в УКУ, у Львові. Має релігійну освіту, навчався у Теологічному інституті в Брюховичах. 

Микола – випускник Гуманітарного факультету УКУ, магістерської програми "Історія". У 2019 році він вступив та навчався в аспірантурі УКУ з історії. З початком повномасштабного вторгнення росії, Микола взяв академвідпустку та пішов до війська добровільно 24 лютого 2022 року. 

"У перші дні війни він зголосився добровольцем до війська, хоч міг цього не робити, адже як аспірант мав право на відтермінування. Зізнаюся, я шкодував про цей вчинок Миколи. Він був молодим талановитим істориком, обрав для своєї дисертації політичну біографію Ярослава Стецька і, судячи з перших фрагментів, які я читав як його науковий керівник, це мала бути дуже добра праця, а в перспективі – цікава і справді наукова книжка, в якій автор не прославляв і не засуджував свого героя, а намагався зрозуміти його, а через його біографію – історію націоналістичного руху", - написав на своїй сторінці у Фейсбук історик Олександр Зайцев.

Микола Гаєвой був убитий російськими окупантами на Курському напрямку 27 серпня 2024 року. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій (Поліській бригаді ДШВ ЗСУ). 

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.