IN MEMORIAM: На війні загинув син дисидента Микола Лупиніс

24 серпня на війні загинув активіст УНА-УНСО, син дисидента і політв’язня радянських часів Анатолія Лупиноса - Микола.

Про це повідомив один із колишніх лідерів УНА-УНСО, військовослужбовець ЗСУ Ігор Мазур "Тополя".

"Загинув від важких поранень Микола Лупиніс – Воїн, Унсовець, Українець! Його батько Анатолій Лупиніс боровся за незалежність України, пройшов через мордовські табори, тюрми і психлікарні КГБ, а син з 2015 року був в лавах Збройних сил України!", – написав Ігор Мазур на своїй сторінці у Фейсбуці.

Микола Лупиніс закінчив Київський військовий ліцей Богуна, потім вчився в Уманському педагогічному університеті на вчителя математики та інформатики. Під час Революції Гідності разом із братом Іваном вирушив до навчального центру, де формувалося добровольче угруповання УНСО. Пізніше Микола також підписав контракт із Збройними силами та навчився на мінометника. Воював у Луганській та Донецькій областях.

На День незалежності під Часовим Яром Микола прийняв свій останній бій. Вранці 24 серпня він опублікував свій останній пост у соціальних мережах: "Наші батьки нам здобули Незалежність, ми ж своїм дітям маємо здобути Волю!"

Останні роки Микола Лупиніс проживав із родиною в місті Ладижин на Вінниччині. У Героя зашилися мама, брат, дружина і донечка.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.