IN MEMORIAM: На війні загинув син дисидента Микола Лупиніс

24 серпня на війні загинув активіст УНА-УНСО, син дисидента і політв’язня радянських часів Анатолія Лупиноса - Микола.

Про це повідомив один із колишніх лідерів УНА-УНСО, військовослужбовець ЗСУ Ігор Мазур "Тополя".

"Загинув від важких поранень Микола Лупиніс – Воїн, Унсовець, Українець! Його батько Анатолій Лупиніс боровся за незалежність України, пройшов через мордовські табори, тюрми і психлікарні КГБ, а син з 2015 року був в лавах Збройних сил України!", – написав Ігор Мазур на своїй сторінці у Фейсбуці.

Микола Лупиніс закінчив Київський військовий ліцей Богуна, потім вчився в Уманському педагогічному університеті на вчителя математики та інформатики. Під час Революції Гідності разом із братом Іваном вирушив до навчального центру, де формувалося добровольче угруповання УНСО. Пізніше Микола також підписав контракт із Збройними силами та навчився на мінометника. Воював у Луганській та Донецькій областях.

На День незалежності під Часовим Яром Микола прийняв свій останній бій. Вранці 24 серпня він опублікував свій останній пост у соціальних мережах: "Наші батьки нам здобули Незалежність, ми ж своїм дітям маємо здобути Волю!"

Останні роки Микола Лупиніс проживав із родиною в місті Ладижин на Вінниччині. У Героя зашилися мама, брат, дружина і донечка.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.