IN MEMORIAM: На війні загинув син дисидента Микола Лупиніс

24 серпня на війні загинув активіст УНА-УНСО, син дисидента і політв’язня радянських часів Анатолія Лупиноса - Микола.

Про це повідомив один із колишніх лідерів УНА-УНСО, військовослужбовець ЗСУ Ігор Мазур "Тополя".

"Загинув від важких поранень Микола Лупиніс – Воїн, Унсовець, Українець! Його батько Анатолій Лупиніс боровся за незалежність України, пройшов через мордовські табори, тюрми і психлікарні КГБ, а син з 2015 року був в лавах Збройних сил України!", – написав Ігор Мазур на своїй сторінці у Фейсбуці.

Микола Лупиніс закінчив Київський військовий ліцей Богуна, потім вчився в Уманському педагогічному університеті на вчителя математики та інформатики. Під час Революції Гідності разом із братом Іваном вирушив до навчального центру, де формувалося добровольче угруповання УНСО. Пізніше Микола також підписав контракт із Збройними силами та навчився на мінометника. Воював у Луганській та Донецькій областях.

На День незалежності під Часовим Яром Микола прийняв свій останній бій. Вранці 24 серпня він опублікував свій останній пост у соціальних мережах: "Наші батьки нам здобули Незалежність, ми ж своїм дітям маємо здобути Волю!"

Останні роки Микола Лупиніс проживав із родиною в місті Ладижин на Вінниччині. У Героя зашилися мама, брат, дружина і донечка.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.