IN MEMORIAM: Відійшов у вічність член ОУН-б і Конгресу Українських Націоналістів Тарас Процев'ят

На 63-му році життя помер Тарас Процев’ят - народний депутат 2-го скликання, кандидат історичних наук, член президії Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, заступник голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса.

 Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук політик і громадський діяч Михайло Ратушний.

"Друг Тарас стояв біля початків процесу повернення ОУН (б) в Україну із діаспори, був серед членів-засновників Конгресу Українських Націоналістів, депутатом Верховної Ради України ІІ скликання, активістом Товариств Лева , Меморіалу… Особливо хотів би відзначити його роль, разом із Романом Круциком, у врятуванні сім'ї Джохара Дудаєва з охопленої вогнем Ічкерії, до якої у 1995 році було доставлено вантаж понад 40 тон гумдопомоги з дружньої України", – написав Ратушний.

Тарас Процев'ят народився 12 серпня 1962 року у місті Львів. У 1979—1984 роках був студентом архітектурного факультету Львівського політехнічного інституту.

У 1984—1986 роках — старший науковий працівник наукового відділу Музею народної архітектури та побуту у місті Львові. У 1986—1989 роках — аспірант Інституту етнології та антропології АН СРСР у Москві.

З 1988 року Тарас Процев'ят — член ради Українського товариства "Славутич" та Українського молодіжного клубу. У 1989—1994 роках був науковим працівником відділу етнографії Інституту народознавства НАН України. 

У 1992—1995 роках — член Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, член Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з квітня 1994 до квітня 1998 року. З 1991 Тарас Процев'ят – член Наукового товариства імені Шевченка. З 1992  – член Спілки архітекторів України.

Тарас Процев'ят також був заступником голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса. Автор та співавтор понад 300 наукових та науково-популярних праць. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.