У Львові відкриють Центр сучасної історії ім. Миколи Гаєвого на честь загиблого Героя

17 жовтня у Львові відбудеться відкриття Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого - випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув на Курському напрямку 27 серпня 2024 року.

Про це повідомили в УКУ.

Мета засновників – створити якісне середовище для наукової роботи молодих дослідників, де вони зможуть розвиватися під проводом колег-наставників. Очолить центр доктор історичних наук, професор УКУ, історик Ярослав Грицак. Серед наукових співробітників – професор кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Олександр Зайцев, науковці з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана

"В УКУ налагоджені контакти з групою німецьких дослідників, які займаються історією України ХХ ст., зокрема, дослідженням нацистського і радянського режимів в Україні. Тому ми разом вирішили розпочати проєкт, який стосуватиметься війни і насильства в Україні. Це тема, на жаль, зараз повторюється у дуже трагічний і жахливий спосіб – в час війни Росії проти України. Проблема виникла не сьогодні. Вона має історичне коріння. Тому є глибокий сенс у тому, щоб вивчати історію ХХ ст. України та Європи, аби краще зрозуміти цю війну через призму попередніх воєн і визначити, які можуть бути сценарії виходу з цієї ситуації", – розповідає керівник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого, професор Ярослав Грицак.

Для заснування центру УКУ та Мюнхенський університет здобули дослідницький грант від Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Наукова конференція з нагоди відкриття Центру запланована на 17 жовтня у  Львові. Почесною промовицею стане канадська історикиня, професорка Оксфордського університету Маргарет Макміллан, яка прочитає лекцію "Using History to Understand the Present".

Центр сучасної історії має ім'я випускника Гуманітарного факультету УКУ Миколи Гаєвого, який загинув 27 серпня 2024 року під час Курської операції. 28-річний історик мав працювати в установі після перемоги. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.