Друга чеченська війна. Коли почалась і чи закінчилася?

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в Чеченську Республіку Ічкерія.

 
Російські війська на марші, 2 жовтня 1999 року
adiosvoboda.org

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в ЧРІ.

Досить часто непросто датувати початок і кінець політичного процесу, який ми називаємо "війна".

Навіть з приводу датування початку теперішньої російсько-української війни й досі сперечаються. По-перше, періодично доводиться поправляти, що війна у нас з 2014-го, а не 2022-го. А по-друге, залишається дискусійною точна дата в межах того ж 2014-го.

20 лютого, як зазначено в українському законодавстві? Можливо. Але реально того дня у Криму не було явних проявів власне збройної агресії. А приховані можна згадати і до цієї "медальної" дати.

Вибір хронологічних меж війни - це також елемент війни, війни інформаційної.

Стосовно Другої російсько-чеченської часто можна побачити датування 07.08.1999 - 16.04.2009. Це суто російська оптика. Нижня хронологічна межа має вказати, що РФ не нападала, а оборонялася від нападу. Верхня - позбавити суб'єктності противника, адже вона приурочує завершення війни не до якоїсь взаємодії протиборчих сторін, а до бюрократичного рішення Москви про скасування режиму Контртерористичної операції (КТО).

Що відбулося 7 серпня я вже писав у попередньому матеріалі. Про 16 квітня більш розлогих коментарів ситуація не потребує. Ані Путін, ані тодішній президент Медведєв, ані Рамзан Кадиров ні в 2009-му, ні пізніше, акту капітуляції ні від кого не приймали.

У чеченців своя думка щодо датування війни. На початку жовтня 1999-го Парламент ЧРІ своєю постановою визначив дату початку російської агресії 27 липня того ж року. Раціо такого рішення полягало в тому, щоб заперечити російський наратив про "чеченське вторгнення 7 серпня" як початок війни. Хоча насправді "мала війна" на прикордонні РФ з ЧРІ (із взаємними обстрілами, рейдами і диверсіями) тривала у 1999 році щонайменше з травня. Згаданого 27 липня був один з епізодів цього протистояння.

Можна сказати, що стан гібридної війни Росії проти незалежної Чечні мав практично перманентний характер з 1991 року. Але ж "гібридна війна" - поняття безкінечно еластичне. Любитель символізму Аслан Масхадов у 1997-му встановив день 12 травня як щорічне свято на честь завершення 400-річної (!) війни між Росією та Чечнею. Треба визнати, українці також полюбляють розширювати хронологічні рамки своєї боротьби суттєво вглиб історії.

А що ж із завершенням розпочатої у 1999-му війни? Регулярні бойові дії - за участі великих загонів, здатних контролювати і обороняти великі населені пункти, - припинилися вже навесні 2000 року. Але досвід першої війни підказував, що це ще не кінець.

З точки зору ічкерійської політичної еміграції та сил, які продовжують боротьбу в Україні, Сирії та на Кавказі нині, війна не припинялася й досі триває. Враховуючи актуальний стан Чечні, позиція не надто переконлива. Організоване збройне підпілля розгромлене. Останній амір - Аслан Бютукаєв - загинув на початку 2021 року. Та й воював він останні роки вже під знаменами Ісламської Держави, а не ЧРІ.

Колишній міністр закордонних справ ЧРІ Ільяс Ахмадов писав, що датою чеченської поразки можна вважати зникнення самого суб'єкта конфлікту - Ічкерії. Адже її захисники у 2007 році відреклися від національної державності і далі воювали як моджахеди Імарату Кавказ. А це вже інша війна.

Та зрештою справа Імарату згасла, а справа Ічкерії навпаки - відродилася. І тепер чеченці борються проти загарбника знову під прапорами Дудаєва і Масхадова. Щоправда, поки лише в Україні. Тож історія ця все ще триває, а дату завершення своєї війни з агресором чеченцям належить визначити самим, колись у майбутньому.

Дарія Гірна: Архітектура скорботи: чому Україні потрібні психологи меморіалізації

У США, Великій Британії, Австралії, країнах ЄС існують окремі навчальні програми з психології архітектури. В Україні окремої дисципліни, що системно вивчала б психологію архітектурного простору, немає. Тим часом у суспільстві, де кількість людей із ПТСР і травматичним досвідом зростає щодня, одночасно множаться темні, гнітючі, утилітарні місця пам'яті. Матеріальна пам'ять, яку ми відтворюємо без системного підходу, ризикує стати ще одним чинником ретравматизації.

Олексій Мустафін: Мир з мускулами. Про що насправді говорив у Фултоні Вінстон Черчилль

Промову 1946 року Вінстон Черчилль називав найважливішою в своєму житті. Але виголосив він її не на батьківщині чи хоч б в столиці іншої держави. А у Вестмінстерському коледжі в штаті Міссурі – навіть штат цей, не кажучи про місто Фултон, далеко не кожний з його співвітчизників міг би знайти на карті. Проте місце для історичного виступу в жодному разі не було обрано "випадково". Хоча б тому, що в Міссурі народився тодішній президент США Гаррі Трумен. Який, власне, і влаштував "турне" Черчилля до американської глибинки.

А. Королівський: "Українці з росіянами не сходилися". Спогади про Острогозьк на Слобожанщині

Цікаві спогади про Острогозьк залишив Михайло Токаревський - музика, український громадський діяч, член Центральної Ради УНР від УСДРП. В 1912 році він разомі з іншими членами Студентської Конференції Громад був заарештований в Києві. Під час перебування в Лук'янівській в'язниці йому повідомили, що його відправлять на заслання, в місцевість, яку вибере сам. Токаревський разом з нареченою Ніною Стопневич і друзями прибули етапом у місто Вороніж, там їм запропонували оселитись в Острогозьку, оскільки "там живуть наші хохли".

Олег Пустовгар: Проголошення маніфесту "Самостійна Україна" у Полтаві: як це було

3 березня 1900 року у Полтаві адвокат, діяч "Братства Тарасівців" і Революційної української партії (РУП) Микола Міхновський проголосив політичний маніфест "Самостійна Україна", у якому сформулював вимогу утворення самостійної соборної Української держави ("Одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі").