У Львові відкриють Центр сучасної історії ім. Миколи Гаєвого на честь загиблого Героя

17 жовтня у Львові відбудеться відкриття Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого - випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув на Курському напрямку 27 серпня 2024 року.

Про це повідомили в УКУ.

Мета засновників – створити якісне середовище для наукової роботи молодих дослідників, де вони зможуть розвиватися під проводом колег-наставників. Очолить центр доктор історичних наук, професор УКУ, історик Ярослав Грицак. Серед наукових співробітників – професор кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Олександр Зайцев, науковці з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана. 

"В УКУ налагоджені контакти з групою німецьких дослідників, які займаються історією України ХХ ст., зокрема, дослідженням нацистського і радянського режимів в Україні. Тому ми разом вирішили розпочати проєкт, який стосуватиметься війни і насильства в Україні. Це тема, на жаль, зараз повторюється у дуже трагічний і жахливий спосіб – в час війни Росії проти України. Проблема виникла не сьогодні. Вона має історичне коріння. Тому є глибокий сенс у тому, щоб вивчати історію ХХ ст. України та Європи, аби краще зрозуміти цю війну через призму попередніх воєн і визначити, які можуть бути сценарії виходу з цієї ситуації", – розповідає керівник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого, професор Ярослав Грицак.

Для заснування центру УКУ та Мюнхенський університет здобули дослідницький грант від Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Наукова конференція з нагоди відкриття Центру запланована на 17 жовтня у  Львові. Почесною промовицею стане канадська історикиня, професорка Оксфордського університету Маргарет Макміллан, яка прочитає лекцію "Using History to Understand the Present".

Центр сучасної історії має ім'я випускника Гуманітарного факультету УКУ Миколи Гаєвого, який загинув 27 серпня 2024 року під час Курської операції. 28-річний історик мав працювати в установі після перемоги. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".