У Львові відкриють Центр сучасної історії ім. Миколи Гаєвого на честь загиблого Героя

17 жовтня у Львові відбудеться відкриття Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого - випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув на Курському напрямку 27 серпня 2024 року.

Про це повідомили в УКУ.

Мета засновників – створити якісне середовище для наукової роботи молодих дослідників, де вони зможуть розвиватися під проводом колег-наставників. Очолить центр доктор історичних наук, професор УКУ, історик Ярослав Грицак. Серед наукових співробітників – професор кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Олександр Зайцев, науковці з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана

"В УКУ налагоджені контакти з групою німецьких дослідників, які займаються історією України ХХ ст., зокрема, дослідженням нацистського і радянського режимів в Україні. Тому ми разом вирішили розпочати проєкт, який стосуватиметься війни і насильства в Україні. Це тема, на жаль, зараз повторюється у дуже трагічний і жахливий спосіб – в час війни Росії проти України. Проблема виникла не сьогодні. Вона має історичне коріння. Тому є глибокий сенс у тому, щоб вивчати історію ХХ ст. України та Європи, аби краще зрозуміти цю війну через призму попередніх воєн і визначити, які можуть бути сценарії виходу з цієї ситуації", – розповідає керівник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого, професор Ярослав Грицак.

Для заснування центру УКУ та Мюнхенський університет здобули дослідницький грант від Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Наукова конференція з нагоди відкриття Центру запланована на 17 жовтня у  Львові. Почесною промовицею стане канадська історикиня, професорка Оксфордського університету Маргарет Макміллан, яка прочитає лекцію "Using History to Understand the Present".

Центр сучасної історії має ім'я випускника Гуманітарного факультету УКУ Миколи Гаєвого, який загинув 27 серпня 2024 року під час Курської операції. 28-річний історик мав працювати в установі після перемоги. 

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.