У Львові відкриють Центр сучасної історії ім. Миколи Гаєвого на честь загиблого Героя

17 жовтня у Львові відбудеться відкриття Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого - випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув на Курському напрямку 27 серпня 2024 року.

Про це повідомили в УКУ.

Мета засновників – створити якісне середовище для наукової роботи молодих дослідників, де вони зможуть розвиватися під проводом колег-наставників. Очолить центр доктор історичних наук, професор УКУ, історик Ярослав Грицак. Серед наукових співробітників – професор кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Олександр Зайцев, науковці з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана

"В УКУ налагоджені контакти з групою німецьких дослідників, які займаються історією України ХХ ст., зокрема, дослідженням нацистського і радянського режимів в Україні. Тому ми разом вирішили розпочати проєкт, який стосуватиметься війни і насильства в Україні. Це тема, на жаль, зараз повторюється у дуже трагічний і жахливий спосіб – в час війни Росії проти України. Проблема виникла не сьогодні. Вона має історичне коріння. Тому є глибокий сенс у тому, щоб вивчати історію ХХ ст. України та Європи, аби краще зрозуміти цю війну через призму попередніх воєн і визначити, які можуть бути сценарії виходу з цієї ситуації", – розповідає керівник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого, професор Ярослав Грицак.

Для заснування центру УКУ та Мюнхенський університет здобули дослідницький грант від Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Наукова конференція з нагоди відкриття Центру запланована на 17 жовтня у  Львові. Почесною промовицею стане канадська історикиня, професорка Оксфордського університету Маргарет Макміллан, яка прочитає лекцію "Using History to Understand the Present".

Центр сучасної історії має ім'я випускника Гуманітарного факультету УКУ Миколи Гаєвого, який загинув 27 серпня 2024 року під час Курської операції. 28-річний історик мав працювати в установі після перемоги. 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.