У Києво-Печерській лаврі відкриють відреставрований іконостас дрогобицької церкви святого Юра

15 жовтня у Києво-Печерській лаврі презентують відреставрований іконостас дрогобицької церкви святого Юра, яка входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомила Дрогобицька міська рада.

Відреставрований іконостас дрогобицької церкви наступних півроку перебуватиме у Києво-Печерській лаврі. Згодом його повернуть до церкви св. Юра у Дрогобич.

Іконостас церкви святого Юра був створений у 1658–1667 роках. Над його реставрацією протягом чотирьох років працювали фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Фахівці центру виконали великий обсяг складної роботи, зокрема хіміко-технологічні та рентгенологічні дослідження, які дозволили виявити первинний авторський фарбовий шар і поліхромію іконостасу. Крім того, художники-реставратори попрацювали над розкриттям найдавніших сакральних зображень та укріпленням конструкції церкви.

Церква Святого Юра у Дрогобичі є однією з найвідоміших споруд сакральної дерев'яної архітектури Галичини й усієї України. У зв'язку з російською агресією з 2023 року вона була занесена до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.