У Києво-Печерській лаврі відкриють відреставрований іконостас дрогобицької церкви святого Юра

15 жовтня у Києво-Печерській лаврі презентують відреставрований іконостас дрогобицької церкви святого Юра, яка входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомила Дрогобицька міська рада.

Відреставрований іконостас дрогобицької церкви наступних півроку перебуватиме у Києво-Печерській лаврі. Згодом його повернуть до церкви св. Юра у Дрогобич.

Іконостас церкви святого Юра був створений у 1658–1667 роках. Над його реставрацією протягом чотирьох років працювали фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Фахівці центру виконали великий обсяг складної роботи, зокрема хіміко-технологічні та рентгенологічні дослідження, які дозволили виявити первинний авторський фарбовий шар і поліхромію іконостасу. Крім того, художники-реставратори попрацювали над розкриттям найдавніших сакральних зображень та укріпленням конструкції церкви.

Церква Святого Юра у Дрогобичі є однією з найвідоміших споруд сакральної дерев'яної архітектури Галичини й усієї України. У зв'язку з російською агресією з 2023 року вона була занесена до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.