УПЦ МП повернула Плащаницю ХІХ століття Національному музею

Унікальну реліквію – Плащаницю ХІХ століття повернуто зі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (чоловічого монастиря УПЦ) до Національного Музею народної архітектури та побуту України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури, передає Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Через 28 років до основного місця зберігання та обліку – фондів Національного Музею народної архітектури та побуту України зі Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври (чоловічого монастиря УПЦ) повернуто унікальний музейний предмет державної частини Музейного фонду України – Плащаницю ХІХ століття", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цей музейний предмет у квітні 1991 року було передано на тимчасове зберігання до Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври.

Вже 30 травня 1991 року реліквія мала бути повернута до Музейного фонду. Однак, за згодою тодішніх керівників Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, термін перебування Плащаниці в Лаврі неодноразово продовжувався.

 Фото: Укрінформ

У 2009 році Архієпископ Вишгородський, намісник Свято–Успенської Києво–Печерської Лаври Павло листом поінформував Музей про відсутність Плащаниці.

Подальші перемовини Музею зі Свято–Успенською Києво–Печерською Лаврою стосовно повернення музейного предмета були безрезультатними.

І лише на початку 2019 року за результатами проведеної Мінкультури роботи церква повернула реліквію до фондів Національного Музею народної архітектури та побуту України.

 Фото: Укрінформ

Довідково. Плащаниця походить із села Дорогинка Фастівського району Київської області. Виготовлена з оксамитової тканини темно-коричневого кольору, технікою гаптування сухозліткою сріблястого кольору. На Плащаниці зображено тіло Христове, німб над головою Христа, зірки та серафими по чотирьох кутах.

Читайте також:

США повернуть Україні картину, яка була викрадена у часи Другої світової війни

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."